Біологічні особливості суниці садової 

Сучасна суниця садова (Fragaria ananassa) з’явилася завдяки щасливому випадку: завезена для колекції з Південної Америки суниця чилійська (F. chiloensis), чомусь практично не плодоносила, але коли поряд була посаджена суниця віргінська (F. virginiana), яка виступила в ролі запилювача, гібрид виявився життєздатним і утворював великі соковиті плоди. Саме за їх специфічний смак та аромат, а також за форму плода, що нагадувала ананас, цей гібрид був названий Fragaria ananassa та згодом став родоначальником різноманітних сортів цієї культури.

Суниця – багаторічна трав’яниста рослина. Надземну частину утворюють стебла, листя, сланкі пагони (вуса), плодові утворення. Коренева  частина складається з коренів та кореневищ.

Стебла. Кущ суниці не має центрального стебла. Нові прирости утворюються з бічних пазушних бруньок верхньої частини стебел, які являють собою вкорочені пагони-ріжки. Сформовані стебла-ріжки у свою чергу також розгалужуються, утворюючи кущ. На кожному ріжку наприкінці вегетації формується верхівкова генеративна брунька. Кущ суниці залежно від сорту та умов вирощування формує 6-25 ріжків і більше.

Коренева система. Підземна частина являє собою коротке і розгалужене кореневище, що є підземним стеблом, та мичкуваті корені. На кореневищі є сплячі бруньки, що утворилися в пазухах листків стебла. З цих бруньок виростають нові надземні органи, а в їхній основі утворюється  нова коренева  система з більш поверхневим розміщенням. Коренева система розгалужена і мичкувата. Розміщується  вона в основному на глибині до 30 см, і хоча окремі корені проникають до 100-120 см. Ростуть корені упродовж усього вегетаційного періоду. Особливо інтенсивно вони ростуть навесні, а  влітку й восени ріст коренів дещо сповільнюється.

Сланкі пагони (вуса). З нижніх бруньок стебла відростають сланкі пагони. Їх ріст починається ще під час цвітіння суниці. Масове утворення вусів припадає на другу половину вегетації. Кожен сланкий пагін має колінця. На парних колінцях (2,4,6 і т.д.) утворюються молоді рослини, які вкорінюються. Залежно від сорту, погодних умов, поживного режиму та зволоженості грунту одна маточна рослина може утворювати до 15-20 вусів і більше, на яких може укоренитись 60-80 розеток.

Плоди. Плід суниці – несправжній. Він являє собою розросле квітколоже, на поверхні якого розміщуються справжні плоди – сім’янки, що вдавлені у м’якоть.

Всі сучасні комерційні сорти суниці мають гермафродитні (двостатеві) квітки – тобто такі, що містять і тичинки і маточки. Відносна кількість маточок визначає потенційну величину плоду і залежить від сорту.

Відношення до умов навколишнього середовища

Грунти. Суниця росте і добре плодоносить на чорноземах, сірих лісових, дерново-підзолистих грунтах середньої щільності. Оптимальним є легкосуглинковий і супіщаний механічний склад, що забезпечує добру аерацію кореневої системи та достатню водоутримуючу здатність. Рекомендується уникати важких глинистих грунтів – в умовах підвищеної вологості і поганого доступу повітря рослини більш сприйнятливі до хвороб кореневої системи.

Рослини суниці краще ростуть і плодоносять в умовах слабокислої реакції ґрунтового розчину (рН в межах 5.8-6,2). Глибина залягання підґрунтових вод на полях, що відводяться під насадження суниці повинна бути не менше 60-80 см від поверхні грунту.

Режим зволоження. Високі й сталі врожаї суниці одержують лише за умови рівномірного забезпечення грунту вологою на глибині розміщення основної маси кореневої системи – 0 - 40 см. Навіть за умови випадання дощів, суниця потребує поливів у фазах цвітіння, формування врожаю, збирання ягід та диференціації бруньок.

Зимостійкість та морозостійкість. Морозостійкість рослин суниці перш за все залежить від сорту, що вирощується. Суниця успішно витримує низькі температури за наявності снігового покриву взимку. Коли ж снігу немає, при температурі нижче мінус 12-16ºС рослини частково підмерзають або повністю гинуть. Рослини, які були в достатній кількості забезпечені елементами живлення, вологою, не послаблені хворобами і шкідниками на протязі вегетаційного періоду, перезимовують краще.

Весняні заморозки під час цвітіння пошкоджують квітки, що розпустилися і навіть бутони. При температурі  мінус 1,1ºС на рівні рослин спостерігається незначне пошкодження, а при мінус 3,3ºС – значне пошкодження квітки. Повна загибель маточки відбувається при зниженні температури до мінус 10ºС,  пилку – при мінус 5ºС і бутонів при мінус 4ºС. Найбільше пошкодження спостерігається, коли низька температура тримається декілька годин. Зазвичай першими пошкоджуються квітки, що розкрилися і добре розвинені бутони.

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних