Зрошення суниці

Суниця відноситься до вологолюбних культур: листя містить 68-72%, ягоди 80-90% води. Коренева система, що знаходиться поверхнево, чуттєва до найменших змін вологості навколишнього середовища. Високі й сталі врожаї суниці одержують лише за умови рівномірного забезпечення грунту вологою на глибині розміщення основної маси кореневої системи – 0–40 см. Посухостійкість суниці дуже низька. Нестача повітряної й ґрунтової вологи під час цвітіння негативно впливає на зав’язування ягід, під час росту плодів – на їх розмір і врожайність, а в другій половині вегетації – на закладання квіткових бруньок. Тому суницю треба поливати, не допускаючи зниження вологості грунту не тільки до критичної, а й до задовільної. Навіть в період випадання дощів, суниця потребує поливів у фазах цвітіння, формування врожаю, збирання ягід та диференціації бруньок.  

Витрата води на полив залежить від фази розвитку суниці і погодних умов. Потреба вологи спочатку збільшується, досягає максимуму  в період збору ягід і потім знижується під кінець вегетації. Зрошення в період весняного відростання квітконосів і у фазу масового цвітіння приводить до збільшення квіток і ягід. Тому в період весняного росту вологість грунту необхідно підтримувати на рівні 70% НВ, під час цвітіння – 75% НВ. Оптимальне зволоження у фазу достигання ягід  визначає їх величину і врожайність. В період збору ягід необхідно підтримувати вологість 80% НВ. Низька вологість грунту після збирання ягід затримує відростання ріжків і нової генерації листя, рослини ослаблюються і погано плодоносять в наступному році. Однак при підвищеній вологості після збору ягід затягується диференціація  квіткових бруньок. Тому оптимальна вологість грунту в цей період повинна бути  на рівні 60% НВ.

Вологість грунту краще вимірювати тензіометром. Тензіометри установлюють парами, на глибину 20 см та 40 см, прилади розміщують в середині ряду між рослинами. Щодня (бажано в один і той же час) показники тензіометра записуються у журнал поливів.

Показники тензіометра у перезволоженому грунті відразу після поливу (повна вологоємкість) близькі до 0 сБар, після стікання грунтової вологи показник підвищується до 8-10 сБар (польова вологоємкість – це вища межа оптимального рівня зволоженості грунту). При подальшому пересиханні грунту показники вищого тензіометра піднімаються до 20-22 сБар, що визначає час поливу. При проведенні поливу, норму регулюють так, щоб показники нижнього тензіометра  не знижувались до 0 сБар (це ознака надмірного поливу – вода і добрива втрачаються).

Крім ґрунтової посухи на врожай суниці негативний вплив має і атмосферна посуха. Якщо температура повітря тримається в межах 28 – 30ºС, крім основних поливів, потрібно проводити освіжаючі поливи.

Для поливу суниці використовують різні способи, однак основними є дощування і краплинне зрошення.

Дощування покращує мікроклімат приземного шару повітря, що в свою чергу сприяє отриманню більш високих і стабільних урожаїв.

Краплинне зрошення – одне з перспективних способів поливу насаджень суниці, воно зручне і просте в експлуатації, не потребує складного ремонту. Зрошувальна вода безпосередньо подається до кореневмісного шару грунту по системі труб, що дає змогу в 2-3 рази зменшити зрошувальні норми в порівнянні з дощуванням. Завдяки цьому орний шар грунту може постійно підтримуватися у вологому стані на рівні капілярної вологоємності, при цьому міжряддя залишаються сухими, що сприяє зменшенню кількості бур'янів. Відсутні втрати води на випаровування з вільної поверхні, не відбувається утворення грунтової кірки і руйнування структури грунту.

Поліпшуються також умови агротехніки всіх польових робіт: створюється можливість поливу і механізованої обробки одночасно, зменшуються витрати робочої сили, значна економія в споживанні енергії і води до 60%, з'являється можливість ощадливого внесення добрив разом з поливною водою, підвищується врожайність і поліпшується якість врожаю.

Основні переваги краплинного зрошення:

- система може працювати 24 години на добу;

- забезпечення однорідного розподілу води по всій довжині ряду;

- зменшення споживання води та енергії до 50%;

-зменшення споживання добрив і хімікатів;

- зниження засміченості і зменшення ущільненості грунтів;

-збереженння сухими міжрядь.

Систему краплинного зрошення можна змонтувати самостійно.

Для цього необхідно підвести до ділянки воду (з ставка чи свердловини), якщо дебет джерела водопостачання недостатній – необхідно встановити ємкості для накопичення води.

Поливна стрічка – являє собою пластикову трубку з крапельницями, що вмонтовані з певною частотою. Основні показники поливної стрічки:

- товщина стінки – стрічка, що має товстішу стінку зазвичай більш міцна та може використовуватись довше. Так, для суниці можна використовувати стрічку товщиною 6 міл (1 міл = 1/1000 дюйма = 0,0254 мм) при закладанні її під мульчуючу плівку. Якщо ж зрошення укладається на поверхні грунту без плівки чи у грунт – краще використовувати стрічку товщиною 8 міл.

- тип крапельниць – крапельниці можуть бути вмонтовані чи зовнішні, з компенсацією, чи без. На суниці зазвичай використовують стрічку з вмонтованими крапельницями без компенсації. Компенсовані крапельниці виливають однакову кількість води при широкому діапазоні тиску – стрічка з такими крапельницями дорожча і її використовують при довжині рядів >120-150 м та нерівномірному рельєфі ділянки.

- відстань між крапельницями – для суниці найкраще використовувати стрічку, на якій крапельниці розташовані на відстані 10 см. Така стрічка забезпечує рівномірний полив всього ряду. На середніх та важких грунтах допускається використання стрічки з крапельницями, що розміщені кожних 20 см.

- норма виливу крапельниці за годину.

Постачальники пропонують велику кількість видів поливної стрічки від багатьох виробників. Для прикладу приведемо маркування деяких з них:

Наприклад поливна стрічка T-tape TSX 508-10-750 або StarTape 8-10-750 означає, що товщина стінки цієї стрічки становить 8 міл, відстань між крапельницями – 10 см, і витрати води на 100 м. пог. Складатимуть 750 л (тобто 0,75 л на одну крапельницю). Крапельниці цієї стрічки без компенсації і максимальна довжина ряду може складати 90 м (при тиску в 1 атм та рівномірності виливу в межах 90%).

Якщо схема посадки суниці однорядна, (1,00 х 0,25), то на 1 га нам потрібно 10 000 метрів поливної стрічки і норма виливу води складатиме 75 м3/га за одну годину поливу.

Враховуючи необхідну кількість води на годину підбирають насос, фільтри та розподільчий трубопровід. При необхідності можна розділити ділянку на поливні зони. Наприклад, якщо поле в 1 га розділити на три зони – потужність насоса і пропускна здатність фільтру складатиме лише 25 м3/год.

В якості розподільчого трубопроводу можна використовувати поліетиленову трубу або лейфлет (м’який шланг). В останньому випадку немає необхідності закладання розподільчого трубопроводу в грунт – лейфлет розміщують на поверхні і він не пошкоджується колесами с/г техніки (якщо знаходиться без тиску). До того ж на зимовий період такий розподільчий трубопровід можна швидко демонтувати.

Поливні стрічки укладаються крапельницями доверху по довжині ряду та під’єднуються до розподільчого трубопроводу через конектори. Бажано використовувати конектори з міні краниками – тоді полив будь-якого ряду можна перекрити (наприклад при необхідності ремону стрічки).

Інший кінець стрічки після тестового пропускання води блокують.

Воду для поливу обов’язково фільтрують. При використанні води з криниці чи свердловини достатньо сітчастого чи дискового фільтра, якщо ж вода подається з відкритої водойми – краще використовувати додатково гравійний фільтр. Фільтр регулярно промивають (при його забиванні падає тиск в системі).

Водорозчинні добрива та, при необхідності, засоби захисту рослин, вносять через систему краплинного зрошення використовуючи дозатор (напр. Дозатрон) чи інжектор (типу Вентурі).

Останній варіант значно дешевший і, в той же час, забезпечує прийнятну рівномірність внесення. Розчин мінерального добрива готують у окремій ємкості, спочатку проводять полив чистою водою на протязі 15-20 хвилин для початкового зволоження грунту, потім в систему подають розчин добрив регулюючи швидкість всмоктування маточного розчину в систему так, щоб час подачі розчину складав щонайменше 20-30 хвилин. Після цього у систему подають чисту воду на протязі 10-15 хвилин для промивки. 

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних