Зрошення суниці

Суниця відноситься до вологолюбних культур: листя містить 68-72%, ягоди 80-90% води. Коренева система, що знаходиться поверхнево, чуттєва до найменших змін вологості навколишнього середовища. Високі й сталі врожаї суниці одержують лише за умови рівномірного забезпечення грунту вологою на глибині розміщення основної маси кореневої системи – 0–40 см. Посухостійкість суниці дуже низька. Нестача повітряної й ґрунтової вологи під час цвітіння негативно впливає на зав’язування ягід, під час росту плодів – на їх розмір і врожайність, а в другій половині вегетації – на закладання квіткових бруньок. Тому суницю треба поливати, не допускаючи зниження вологості грунту не тільки до критичної, а й до задовільної. Навіть в період випадання дощів, суниця потребує поливів у фазах цвітіння, формування врожаю, збирання ягід та диференціації бруньок.  

Витрата води на полив залежить від фази розвитку суниці і погодних умов. Потреба вологи спочатку збільшується, досягає максимуму  в період збору ягід і потім знижується під кінець вегетації. Зрошення в період весняного відростання квітконосів і у фазу масового цвітіння приводить до збільшення квіток і ягід. Тому в період весняного росту вологість грунту необхідно підтримувати на рівні 70% НВ, під час цвітіння – 75% НВ. Оптимальне зволоження у фазу достигання ягід  визначає їх величину і врожайність. В період збору ягід необхідно підтримувати вологість 80% НВ. Низька вологість грунту після збирання ягід затримує відростання ріжків і нової генерації листя, рослини ослаблюються і погано плодоносять в наступному році. Однак при підвищеній вологості після збору ягід затягується диференціація  квіткових бруньок. Тому оптимальна вологість грунту в цей період повинна бути  на рівні 60% НВ.

Вологість грунту краще вимірювати тензіометром. Тензіометри установлюють парами, на глибину 20 см та 40 см, прилади розміщують в середині ряду між рослинами. Щодня (бажано в один і той же час) показники тензіометра записуються у журнал поливів.

Показники тензіометра у перезволоженому грунті відразу після поливу (повна вологоємкість) близькі до 0 сБар, після стікання грунтової вологи показник підвищується до 8-10 сБар (польова вологоємкість – це вища межа оптимального рівня зволоженості грунту). При подальшому пересиханні грунту показники вищого тензіометра піднімаються до 20-22 сБар, що визначає час поливу. При проведенні поливу, норму регулюють так, щоб показники нижнього тензіометра  не знижувались до 0 сБар (це ознака надмірного поливу – вода і добрива втрачаються).

Крім ґрунтової посухи на врожай суниці негативний вплив має і атмосферна посуха. Якщо температура повітря тримається в межах 28 – 30ºС, крім основних поливів, потрібно проводити освіжаючі поливи.

Для поливу суниці використовують різні способи, однак основними є дощування і краплинне зрошення.

Дощування покращує мікроклімат приземного шару повітря, що в свою чергу сприяє отриманню більш високих і стабільних урожаїв.

Краплинне зрошення – одне з перспективних способів поливу насаджень суниці, воно зручне і просте в експлуатації, не потребує складного ремонту. Зрошувальна вода безпосередньо подається до кореневмісного шару грунту по системі труб, що дає змогу в 2-3 рази зменшити зрошувальні норми в порівнянні з дощуванням. Завдяки цьому орний шар грунту може постійно підтримуватися у вологому стані на рівні капілярної вологоємності, при цьому міжряддя залишаються сухими, що сприяє зменшенню кількості бур'янів. Відсутні втрати води на випаровування з вільної поверхні, не відбувається утворення грунтової кірки і руйнування структури грунту.

Поліпшуються також умови агротехніки всіх польових робіт: створюється можливість поливу і механізованої обробки одночасно, зменшуються витрати робочої сили, значна економія в споживанні енергії і води до 60%, з'являється можливість ощадливого внесення добрив разом з поливною водою, підвищується врожайність і поліпшується якість врожаю.

Основні переваги краплинного зрошення:

- система може працювати 24 години на добу;

- забезпечення однорідного розподілу води по всій довжині ряду;

- зменшення споживання води та енергії до 50%;

-зменшення споживання добрив і хімікатів;

- зниження засміченості і зменшення ущільненості грунтів;

-збереженння сухими міжрядь.

Систему краплинного зрошення можна змонтувати самостійно.

Для цього необхідно підвести до ділянки воду (з ставка чи свердловини), якщо дебет джерела водопостачання недостатній – необхідно встановити ємкості для накопичення води.

Поливна стрічка – являє собою пластикову трубку з крапельницями, що вмонтовані з певною частотою. Основні показники поливної стрічки:

- товщина стінки – стрічка, що має товстішу стінку зазвичай більш міцна та може використовуватись довше. Так, для суниці можна використовувати стрічку товщиною 6 міл (1 міл = 1/1000 дюйма = 0,0254 мм) при закладанні її під мульчуючу плівку. Якщо ж зрошення укладається на поверхні грунту без плівки чи у грунт – краще використовувати стрічку товщиною 8 міл.

- тип крапельниць – крапельниці можуть бути вмонтовані чи зовнішні, з компенсацією, чи без. На суниці зазвичай використовують стрічку з вмонтованими крапельницями без компенсації. Компенсовані крапельниці виливають однакову кількість води при широкому діапазоні тиску – стрічка з такими крапельницями дорожча і її використовують при довжині рядів >120-150 м та нерівномірному рельєфі ділянки.

- відстань між крапельницями – для суниці найкраще використовувати стрічку, на якій крапельниці розташовані на відстані 10 см. Така стрічка забезпечує рівномірний полив всього ряду. На середніх та важких грунтах допускається використання стрічки з крапельницями, що розміщені кожних 20 см.

- норма виливу крапельниці за годину.

Постачальники пропонують велику кількість видів поливної стрічки від багатьох виробників. Для прикладу приведемо маркування деяких з них:

Наприклад поливна стрічка T-tape TSX 508-10-750 або StarTape 8-10-750 означає, що товщина стінки цієї стрічки становить 8 міл, відстань між крапельницями – 10 см, і витрати води на 100 м. пог. Складатимуть 750 л (тобто 0,75 л на одну крапельницю). Крапельниці цієї стрічки без компенсації і максимальна довжина ряду може складати 90 м (при тиску в 1 атм та рівномірності виливу в межах 90%).

Якщо схема посадки суниці однорядна, (1,00 х 0,25), то на 1 га нам потрібно 10 000 метрів поливної стрічки і норма виливу води складатиме 75 м3/га за одну годину поливу.

Враховуючи необхідну кількість води на годину підбирають насос, фільтри та розподільчий трубопровід. При необхідності можна розділити ділянку на поливні зони. Наприклад, якщо поле в 1 га розділити на три зони – потужність насоса і пропускна здатність фільтру складатиме лише 25 м3/год.

В якості розподільчого трубопроводу можна використовувати поліетиленову трубу або лейфлет (м’який шланг). В останньому випадку немає необхідності закладання розподільчого трубопроводу в грунт – лейфлет розміщують на поверхні і він не пошкоджується колесами с/г техніки (якщо знаходиться без тиску). До того ж на зимовий період такий розподільчий трубопровід можна швидко демонтувати.

Поливні стрічки укладаються крапельницями доверху по довжині ряду та під’єднуються до розподільчого трубопроводу через конектори. Бажано використовувати конектори з міні краниками – тоді полив будь-якого ряду можна перекрити (наприклад при необхідності ремону стрічки).

Інший кінець стрічки після тестового пропускання води блокують.

Воду для поливу обов’язково фільтрують. При використанні води з криниці чи свердловини достатньо сітчастого чи дискового фільтра, якщо ж вода подається з відкритої водойми – краще використовувати додатково гравійний фільтр. Фільтр регулярно промивають (при його забиванні падає тиск в системі).

Водорозчинні добрива та, при необхідності, засоби захисту рослин, вносять через систему краплинного зрошення використовуючи дозатор (напр. Дозатрон) чи інжектор (типу Вентурі).

Останній варіант значно дешевший і, в той же час, забезпечує прийнятну рівномірність внесення. Розчин мінерального добрива готують у окремій ємкості, спочатку проводять полив чистою водою на протязі 15-20 хвилин для початкового зволоження грунту, потім в систему подають розчин добрив регулюючи швидкість всмоктування маточного розчину в систему так, щоб час подачі розчину складав щонайменше 20-30 хвилин. Після цього у систему подають чисту воду на протязі 10-15 хвилин для промивки. 

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

?>