Для отримання сталих високих врожаїв чорної смородини, потрібно виконувати регулярну обрізку та формування кущів. Це забезпечить правильний розвиваток кущів, попередить їх загущення та створить оптимальні умови для росту молодих пагонів, виключаючи умови для розвитку шкідників і хвороб, і як наслідок - збільшення врожайності та розміру ягоди.
З поміж усіх прийомів догляду, мабуть, найбільш важливими і в той же час складним є формування і обрізка кущів. Обрізка сприяє росту нових сильних прикореневих пагонів з підземної частини куща (їх називають нульовими прикореневими пагонами, або пагонами заміщення). Обрізка посилює розгалуження прикореневих пагонів, сприяє зростанню однорічних пагонів на багаторічних гілках, попереджує загущення кущів, збільшується розмір ягід.
Обрізку виконують одразу після посадки. Кожен пагін обрізають залишаючи всього 2-4 добре розвинені бруньки, причому, чим слабший приріст пагонів саджанця, тим більше їх потрібно вкорочувати. У ряді випадків, коли протягом першого року життя рослина погано розвивається і дає мало пагонів, можна зрізати пагони аж до рівня грунту.
При бажанні побачити та скуштувати ягоду - можна не обрізати декілька однорічних пагонів. Вже на наступний рік після посадки на кущі з'являться поодинокі кисті з ягодами.
Протягом наступних років для формування повноцінного куща щорічно залишають тільки 3-4 добре розвинених і правильно розташованих однорічних прикореневих пагонів, інші вирізають біля основи. У першу чергу видаляють найслабші та загущені пагони, а також уражені шкідниками та хворобами. Гілки старшого віку видаляють лише якщо вони слабо розвинені, поламані або пошкоджені склівкою чи пагоневою галицею.
Якщо кущ слабо утворює прикореневі пагони, то вирізають 1-2 старі скелетні гілки, навіть якщо вони дають невеликий врожай.
Формуючу обрізку закінчують на 4-5-й рік. У добре сформованого дорослого куща чорної смородини в кінці вегетації мають бути гілки різного віку - від плодоносних до нульових пагонів заміщення. Найкраще в кущі залишати 10-15 скелетних гілок різного віку, приблизно по 2-4 гілки одного віку, причому однорічних залишають на 1-2 гілки більше, а 4-5-річного віку - на 1-2 менше (рис. 1).
Рис. 1. Формування і обрізка куща чорної смородини
а - 1-й рік після посадки (видаляють 1/2 пагона), б - 2-й рік після посадки (видаляють 1/3 пагона); в - обрізка в 3-й рік після посадки; г - обрізка плодоносного куща.
У дорослого плодоносного куща чорної смородини щорічно вирізають старі 5-6-річні низькопродуктивні гілки.
Про те, що гілки чорної смородини застаріли і втратили продуктивність, можна зробити висновок за деякими зовнішніми ознаками. У старих гілок кінцевий приріст більшості розгалужень дуже слабкий, зазвичай менше 10-15 см.
Якщо на гілочках молодих пагонів величина верхівкової бруньки приблизно 4-6 мм, то на старих пагонах - не більше 2-3 мм. На старих гілках кора темно-бура, і чим старше гілка, тим темніша кора. У 2-х, 3-річних гілок забарвлення кори від жовтого до світло-сірого.
Найбільш правильно визначити вік гілки можна по порядку розгалуження. Вісь прикореневого пагона або багаторічної гілки є нульовим порядком і відповідає першому року життя. Відгалуження від осі гілки буде першим порядком розгалуження, і гілка буде відповідно 2-річною і т. д. (рис. 2).
Рис. 2. Визначення віку гілки по порядку розгалуження
а - гілка першого року; б - 2-х річна гілка; в - 3-х річна гілка;
г - 4-х річна гілка; д - 5-ти річна гілку.
При обрізці гілок потрібно враховувати не тільки їхній вік, але й стан. Якщо старіша гілка добре розвинена, вдало розташована, має сильні прирости з великими квітковими бруньками, то її можна залишити ще на рік. І навпаки, якщо більш молода гілка слабо розвинена, затінена і на ній міститься мала кількість плодоносних бруньок - таку гілку потрібно видалити. Також, видаляють всі зайві нульові пагони, в першу чергу слабкі, загущені і хворі, залишаючи лише 5-6 сильних, рівномірно розташованих однорічних прикореневих пагонів для відновлення куща.
У старих, але ще продуктивних гілок проводять обрізку на багаторічну деревину, тобто видаляють кінцеві частини з слабким приростом і слабкими плодовими гілочками до місця великого бічного розгалуження.
У насадженнях дуже часто зустрічаються загущені кущі чорної смородини, що росли кілька років без обрізки. Такі кущі сильно проріджують, вирізаючи поламані, слабкі, маловрожайні гілки різного віку. У першу чергу видаляють гілки, що лежать на землі і ростуть усередину куща. Видаляють слабкі, однорічні нульові пагони, залишаючи 2-3 сильних на зміну старіючим. Якщо пагонів відновлення утворюється мало або їх зовсім немає, треба в різних частинах куща додатково вирізати 2-3 сильні старі гілки, а на тих що залишилися вирізати або вкоротити відрослі від їх основи сильні ростові пагони, щоб спонукати кущ до утворення пагонів відновлення.
В старих гілок зрізують всихаючі закінчення до великого бічного розгалуження, щоб підсилити ріст на частині гілки (рис. 3). Сильні однорічні прикореневі пагони (якщо вони є) і ростові пагони на старих гілках вкорочують для посилення розгалуження. Однак, за один рік не слід вирізати всі старі гілки, поки кущ не утворить їм на зміну нових. У такому випадку рослини можуть давати лише невеликий врожай. Правильною обрізкою протягом 3-4 років можна відновити плодоношення куща і надалі продовжувати обрізку звичайним способом.
Рис. 3. Обрізка плодоносної гілки чорної смородини на бічне розгалуження
Обрізка чорної смородини - досить трудомістка операція, тому для її проведення потрібно достатньо багато часу. найкращим періодом для обрізки кущів вважається весняний період до моменту розпускання бруньок. Але оскільки у смородини бруньки розпускаються рано, то і період виконання обрізки значно скорочується. Тому частину робіт з обрізки доцільно переносити на осінь. В такому випадку ранньої осені, після закінчення збору врожаю, можна приступити до видалення старих відплодоносивших гілок, вирізаючи їх біля самої основи, а також всіх зайвих загущених пагонів. Таку обрізку можна проводити ввесь осінній період до настання сильних морозів. Навесні виконують більш детальну обрізку.
Обсипання зав'язей чорної смородини - досить поширене явище. Дуже часто, незважаючи на рясне цвітіння смородини, в перші 10-15 днів після його закінчення зав'язі сильно обсипаються. Одна з причин такого явища - весняні нічні заморозки, які відбуваються майже щорічно, особливо при ранньому настанні весни. В умовах середніх широт весняні заморозки на грунті можуть мати місце до кінця травня, тобто оплюють кінець цвітіння смородини і період утворення зав'язі.
Під час заморозків кущі захищають димленням і обприскуванням. Хорошим матеріалом для димлення є листя суниці і обрізані гілки малини, солома, тощо. Цей матеріал складають у купи довжиною і шириною до 0,8 м і висотою до 0,7 м. Кучі розташовують в одну лінію на відстані 3-4 м одина від одної з вітряної сторони ділянки (звідки дме вітер).
Димлення починають, коли температура повітря впаде до 1°C, і закінчують через годину після того, як температура повітря підніметься вище 0°C.
Хороший спосіб захисту цвіту смородини від заморозків - обприскування водою. При небезпеці настання заморозку рослини багаторазово (5-6 разів) обприскують водою. При цьому рясно зрошують не тільки кущі, а й грунт під ними. Перше обприскування починають о першій годині ночі, друге - на початку заморозка, третє - незабаром після другого і т. д. Навіть простий полив грунту під кущами при небезпеці заморозку значно зменшує його шкідливий вплив.
Окрім пізньовесняних заморозків, на зав'язування ягід у смородини великий вплив мають погодні умови. Наприклад, при холодній і вітряній погоді під час цвітіння літ комах погіршується і в результаті рослина погано запилюється. При дуже спекотній і сухій погоді підсихають рильця маточок і період можливого запилення цвіту значно скорочується, тому в насадженні потрібно створювати умови для нормального запилення кущів (посадка в захищені місця, підбір сортів, зволоження повітря і грунту в спекотну погоду, розведення бджіл).
Зав'язі чорної смородини можуть обсипатися при повній або частковій самоплідності сортів, тобто через недостатнє запилення цвіту відбувається погане зав'язування ягід. Сорти з частковою самоплідністю дають врожаї щорічно, але плодоношення куща залежить від ступеня самоплідністі та умов запилення.
Краще за інших плодоносять незалежно від перехресного запилення сорти з високою самоплідністю.
У будь-якому випадку, бажано садити рослини не одного, а декількох самоплідних сортів, щоб створювалися кращі умови для перехресного запилення.
- Біологічні особливості культури
- Характеристика сортів суниці
- Вибір ділянки та аналіз грунту
- Внесення меліорантів та добрив
- Підготовка грунту та висадка розсади
- Догляд за плантацією на протязі сезону
- Захист від шкідників та хвороб
READMORE- Біологічні особливості культури
- Вибір місця та підготовка грунту
- Висаджування саджанців малини
- Особливості технологій вирощування
- Економічна ефективність вирощування
READMORE- Загальна інформація про культуру
- Морфологічні та біологічні особливості
- Технологія вирощування ожини
- Захист від шкідників і хвороб
READMORE- Біологічні особливості культури
- Посадковий матеріал чорниці (лохини)
- Характеристика сортів чониці (лохини)
READMORE- Біологічні особливості культури
- Вибір ділянки та підготовка грунту
- Захист від весняних заморозків
Чорна смородина:
- Особливості чорної смородини
- Розмноження чорної смородини
Червона та біла смородина:
- Сорти червоної і білої смородини
Золотиста смородина:
- Особливості золотистої смородини
READMORE- Біологічні особливості агрусу
- Фізіологічні (неінфекційні) розлади агрусу
- Обробіток та догляд за агрусом
READMORE