Система захисту смородини

Захист від бур’янів
 
Бур’яни є серйозною проблемою при вирощуванні ягідних культур, розпочинати вирішувати яку слід за рік перед посадкою.
За один рік до садіння ділянку необхідно тримати вільною від бур’янів, наскільки це можливо. Якщо попередником були зернові культури, слід використати гербіциди для боротьби з багаторічними бур’янами. Як альтернатива, ділянку можна засіяти сидеральними травами на зразок люпину чи гірчиці. Грунт має підтримуватись у обробленому стані (кілька культивацій за сезон).
У випадку, якщо окремі бур’яни залишаться, восени, перед оранкою, слід провести обприскування гліфосатом (Раундап, Чистопол, Гліфос і т.п.).
Після садіння ручне прополювання в рядах є найбільш безпечним і недорогим способом утримання грунту. У випадку сильного засмічення багаторічними бур’янами (особливо пирій повзучий, осот і т.п.) в рядах допускається застосування гербіцидів (Лонтрел, Фюзилад, Пантера супер та ін., залежно від видового складу бур’янів).
Рано навесні до початку вегетації рослин можна внести грунтові гербіциди (Стомп, Деврінол).
 
Захист від найбільш шкодочинних хвороб
 
Борошниста роса (сферотека). Молоді листи, черешки, бруньки й верхівки пагонів покриваються білим борошнистим нальотом, що пізніше буріє й покривається чорними крапками -плодовими тілами гриба. Білий наліт з'являється спочатку з нижньої сторони листа. Уражені молоді листи скручуються, стають дрібними, деформованими, темніють і засихають. Пагони зупиняються в росту, викривляються. У чорної смородини ягоди обсипаються без ознак ушкодження. У деяких сортів червоної смородини плоди припиняють ріст, часто розтріскуються, покриваються щільним, темним міцелієм, поступово засихають і обпадають. Навіть при незначному ушкодженні ягід борошнистою росою вони втрачають товарний вид і стають непридатними для переробки. Оскільки гриб ушкоджує в першу чергу молоді рослини, органи й тканини, то всі прийоми, що прискорюють розвиток кущів, наприклад внесення фосфорних і калійних добрив під осінню перекопку ґрунту й у вигляді підживлення, сприяють підвищенню стійкості до борошнистої роси. І навпаки - надлишок азотних добрив знижує стійкість до цієї хвороби. Сприйнятливість до борошнистої роси різко зростає в жаркий, посушливий період, при дефіциті вологи в ґрунті, коли знижується тургор тканин.
Міри боротьби
1. Надійний спосіб боротьби з борошнистою росою - заміна сприйнятливих сортів на стійкі до борошнистої роси.
2. Використання оздоровленого посадкового матеріалу для закладки саду.
3. Ретельне знищення зимуючої стадії гриба - обрізка й спалювання опалого листя, хворих частин пагонів, осіння перекопка ґрунту навколо кущів і викорінююче обприскування концентрованим розчином мінеральних добрив (500 г нітроамофоски, 400 г хлористого калію, 500-600 г сечовини на 10 л води) рано навесні до розпускання бруньок. Треба обприскувати (не поливати!!) пагони і ґрунт під кущами. Витрата робочого розчину - 1,5-2 л на кущ.
4. Обприскування кущів відразу ж після цвітіння або появи перших ознак борошнистої роси (і повторно через 8-10 днів) препаратами Топаз і Топсин М.
 
Стовпчаста іржа (Cronartium ribicola Diert.). Хвороба небезпечна тим, що викликаючи масове враження листків, сприяє ранньому листопаду. Хвороба проявляється на початку серпня. З верхньої сторони листків з'являються дрібні хлоротичные плями, з нижньої - жовтогарячі купки із спорами гриба (пустули). Пізніше на місці пустул з'являються численні жовтувато-червоні стовпчики, схожі на повсть. До осені повстяний наліт стає коричневим. Масовому розвитку хвороби сприяє волога й тепла погода в другій половині літа.
Міри боротьби:
1. Висаджувати стійкі сорти.
2. Збір і знищення опалих листів, поздньосінній й ранньовесняний обробіток ґрунту під кущами значно стримують поширення стовпчастої іржі.
3. Обприскування 1% розчином бордоскої рідини (100 г мідного купоросу з додаванням 100 г вапна на 10 л води) у період розпускання листків, при відокремленні бутонів і відразу після цвітіння.
4. Підживленя мікроелементами: сірчанокислою міддю, сірчанокислим цинком (2-3 г на 10 л води).
 
Бокальчатая іржа (Puccinia ribesiica ricis). З масовою появою може викликати передчасний листопад у середині літа, ушкодження й опадання ягід. Збудник цього захворювання не може розвиватися без осоки - проміжного хазяїна. Навесні на осоці, де зимує гриб, з'являються спори іржі, які вітром переносяться на листки, квітки і зав'язі смородини й аґрусу. У місцях зараження з'являються досить великі подушечки.
Міри боротьби:
1. Вибір правильного місця під ягідні культури; варто уникати низьких заболочених місць, де росте осока. На відстані 200-300 м від ділянки необхідно выкошувати осокові зарості до цвітіння ягідників.
2. Проведення меліоративних робіт, осушення ділянки.
3. Обприскування 1% розчином бордоської рідини (100 г мідного купоросу з додаванням 100 г вапна на 10 л води) у період розпускання листків, при відокремленні бутонів і відразу після цвітіння.
4. Знищення хворих листків.
5. Перекопування ґрунту з перевертанням шару.
6. Збір і знищення рослинних залишків.
7. Систематичне розпушування ґрунту.
8. Підживлення фосфорно-калійними добривами.
 
Антракноз (Gloeosporium ribis (Lib.). Викликає передчасне опадання листів і сильне ослаблення рослин. У хворих рослин знижуються величина приросту й урожай. При сильному прояві хвороби протягом 2—3 років кущі втрачають свою продуктивність. Від цього захворювання особливо страждає червона смородина. Уражуються головним чином листки, рідше черешки, молоді пагони, плодоніжки і ягоди. На листах утворяться дуже дрібні бурі плями. При сильному ураженні плями зливаються, листова пластинка скручується краями нагору, листи засихають і обпадають. Інтенсивне опадання листів у другій половині літа приводить до різкого (на 50—80%) зниження врожайності на наступний рік. Перші ознаки захворювання з'являються до кінця цвітіння, у липні-серпні хвороба досягає свого піку. Старі листи рослин більше сприйнятливі до хвороби, тому антракноз з'являється спочатку в нижніх ярусах куща. При сильному ураженні основна маса листків може обсипатися вже до кінця серпня, що неминуче приводить до утворення пагонів другої генерації. Нові пагони не встигають визріти й ідуть у зиму без достатнього запасу пластичних речовин. Результат - вимерзання бруньок, цілих пагонів, слабкий розвиток куща на наступний рік.
Міри боротьби:
1. Проріджування загущених посадок, видалення бур'янів, осушення ділянки.
2. Збирання й знищення опалого листя. Осіння або весняна перекопка ґрунту під кущами.
3. Літні обприскування відразу ж після цвітіння, при перших ознаках антракнозу, через 10-12 днів після першого обприскування й після збирання врожаю 1% бордоською рідиною або її замінниками (Чемпіон, Медян Экстра).

Біла плямистість листків (септоріоз) (Septoria ribis Desm.). Хвороба проявляється на листках, стеблах, бруньках, рідше на ягодах. На листках спочатку утворюються дрібні червоно-коричневі округлі або кутасті плями, обмежені жилками листа. Потім плями біліють у центрі, а по краях чітко виділяється бура облямівка. По обидва боки листа в центрі плями з'являються чорні, дрібні крапки - пікніди гриба. Симптоми хвороби з'являються вже наприкінці травня - початку червня, а максимального розвитку досягають у другій половині літа. Розвитку хвороби сприяють високі температура й вологість повітря. Гриб зимує на уражених пагонах і опалих листках. Септоріоз викликає масове всихання листків, передчасне їхнє опадання. При сильному ураженні бруньки на пагонах не розвиваються, пагони часто всихають, урожайність на наступний рік знижується в 2-3 рази.
Міри боротьби:
1. Використання для посадки тільки здорового посадкового матеріалу.
2. Регулярна обрізка кущів. Знищення опалого листя.
3. Перекопка ґрунту під кущами.
4. Протягом літа обприскування кущів 1% бордоской рідиною (або її замінниками): перед цвітінням, відразу після цвітіння й після збору врожаю. Розчин повинен потрапити на обидві сторони листків.
5. Внесення комплексу мінеральних добрив у сполученні з мікроелементами (цинк, мідь, марганець, бор).
 
Захист від шкідників
 
Павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch). Даний кліщ завдає великої шкоди, висмоктуючи соки з листків і викликає їхнє передчасне опадання. Кліщі живуть на нижній стороні листків, обплітаючи їх найтоншою павутиною. У місцях ушкоджень спочатку утворюються світлі крапки, а потім знебарвлені ділянки. При сильному ушкодженні листи набувають мармурового відтінку, поступово буріють і засихають, при цьому різко знижується врожайність рослин, погіршується їхня зимостійкість. Масовий розвиток шкідника відбувається звичайно в липні.
Міри боротьби:
1. Гарний догляд, своєчасний полив рослин.
2. Збір і знищення опалого листя восени, розпушування ґрунту під кущами.
3. Боротьба з бур'янами, тому що влітку кліщі заселяють багато трав'янистих рослин.
4. Під час вегетації обприскування рослин препаратами Актеллік, Санмайт.
 
Попелиця (Aphis grossulariae Kalt.). Небезпечний шкідник, що заселяє молоді пагони колоніями. Протягом літа розвивається кілька поколінь попелиць. В ушкоджених рослин викривляються черешки, листи загинаються вниз. Пагони припиняють ріст, деформуються, на їхній вершині утворяться грудки зі скручених листів з колоніями попелиць. Ягоди дрібніють і втрачають аромат і смакові якості.
Міри боротьби:
1. Викорінююче обприскування концентрованим розчином мінеральних добрив (500 г нітроамофоски; 400 г хлористого калію; 500-600 г сечовини на 10 л води) рано навесні для знищення зимуючих яєць.
2. Обприскування кущів з появою попелиць препаратами Актелік, БІ-58 новий.
 
Смородинова склівка (Synanthedon tipuliformis Cl.). Широко розповсюджений шкідник: в окремі роки склівка може ушкоджувати від 25 до 50% пагонів.
Гусениці різного віку зимують усередині пагонів. Після початку розпускання бруньок у смородини й аґрусу вони починають харчуватисть, спускаючись до основи пагонів. Наприкінці травня - початку червня гусениці прогризають хід назовні й до кінця цвітіння кущів біля вихідного отвору усередині пагона перетворюються в лялечок. Метелики вилітають через 10-15 днів після закінчення цвітіння - у період утворення зав'язей. У цей період ушкоджені, зів'ялі гілки добре помітні. Надалі заражені пагони відмирають і засихають. Якщо таку гілку зрізати, то в центрі зрізу виділяється темний отвір - хід гусениці з почорнілими стінками й залишками її виділень.
Прихований спосіб життя гусениць, слабкий початковий прояв ушкоджень, розтягнутий період зараження сильно ускладнює боротьбу зі склівкою.
Міри боротьби:
1. Ретельний догляд за рослинами, особливо правильне формування й ранньовесняна обрізка кущів з видаленням і знищенням всіх заражених пагонів. Старі пагони слід зрізати біля поверхні грунту, не залишаючи пеньків або сучків, замазувати великі зрізи варом, уникати поранень кори.
2. Для профілактики кущі треба оберігати від механічних ушкоджень.
3. Протягом весни й першої половини літа через кожні 15-20 днів вирізати уражені пагони (без залишення пеньків) і спалювати.

Листова галовая попелиця (Capitophorus ribis L.). Ушкоджує в основному порічки. Навесні в період розпускання перших листочків смородини виходять личинки, які поселяються з нижньої сторони листів і смокчуть із них сік. Личинки перетворюються в самок-засновниць і дають початок колоніям попелиць. Попелиці харчуються на нижній стороні молодих листів, а на верхній утворюються здуття (галли) червоного кольору. Такі листки добре помітні. При сильному ушкодженні попелицями листки засихають і обпадають; у рослин знижується приріст і врожай ягід.
Міри боротьби:
1. Викорінююче обприскування концентрованим розчином мінеральних добрив (500 г нітроамофоски; 400 г хлористого калію; 500-600 г сечовини на 10 л води) рано навесні по сплячих бруньках для знищення зимуючих яєць. 
2. Знищення ушкоджених листів із червоними галлами й верхівок пагонів з колоніями шкідників навесні при невисокій чисельності попелиць.
3. Обприскування кущів з появою попелиць препаратами Актелік, Актара, БІ-58 новий. При цьому необхідно ретельно змочувати саме нижню сторону листків.

Бруньковий кліщ (Eriophyes ribis Nal.). Небезпечний шкідник, що ушкоджує бруньки смородини чорної, рідше порічок. Викликає загибель значної кількості бруньок, що призводить до загального порушення розвитку рослин і щорічних втрат врожаю. Крім того, кліщі переносять таке небезпечне мікоплазмове захворювання, як «махровість». Виявити цього шкідника нескладно по типових ушкодженнях бруньок. Уражені бруньки вже восени стають більшими й і набувають округлої роздутої форму. Навесні, під час набрякання, бруньки збільшуються в розмірах і нагадують маленький качан капусти блідо-жовтого кольору. Більша частина ушкоджених бруньок не розпускається й засихає. У міру підсихання торішніх бруньок кліщі починають переселятися в молоді, де й продовжують розмножуватися. Це переселення триває майже два місяці, до середини липня. Кліщі легко переносяться вітром, комахами, птахами, з поливною водою й робочими інструментами. Але найчастіше кліщі поширюються з посадковим матеріалом.
Міри боротьби:
1. Використовувати лише оздоровлений посадковий матеріал стійких сортів. 
2. При слабкій заселеності рослин кліщами вискубувати й знищувати ушкоджені бруньки.
3. При сильній зараженості кущі вирізати до рівня ґрунту й протягом вегетації, по мірі відростання пагонів, обробляти препаратами Актелік або Санмайт.
4. Гарний догляд і внесення більших доз мінеральних і органічних добрив, позакореневе підживлення підвищують осмотичний тиск клітинного соку в бруньках і листках, й тим самим стійкість до кліща.

Довгоносик сірий бруньковий (брунькоїд). Масова поява жуків у кронах дерев помічається тоді, коли середньодобова температура повітря перевищить 10°С. Навесні жуки живляться, вигризаючи великі отвори в бруньках, а пізніше об'їдають листя. Живляться лише вдень, на ніч спускаються на землю і ховаються під грудками грунту, в підстилці та в інших затишних місцях. Особливо великої шкоди брунькоїд завдає в молодих ягідниках.
Міри боротьби:
Негайне обприскування кущів з появою довгоносиків препаратами Актелік, БІ-58 новий, Актара.
 
Техніка для обприскування
 
Для обприскування потрібен садовий вентиляторний обприскувач.
Перед застосуванням слід уважно ознайомитись з інструкцією. Працювати виключно в засобах індивідуального захисту (захисний комбінезон, респіратор, гумові рукавиці).

 

 

Олександр Ярещенко
Інститут садівництва НААН

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Серпень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

?>