Вибір ділянки та проведення аналізу грунту

Поле під створення насаджень суниці має відповідати таким вимогам:

добрий дренаж (відповідний механічний склад грунту, низький рівень залягання ґрунтових вод, відсутність загрози підтоплення);

захист від пануючих взимку вітрів (при значному пониженні температури на протязі зимового періоду ризик вимерзання насаджень буде значно вищим на незахищеній ділянці, де, до того ж, сніговий покрив буде менший);

відповідна експозиція схилу (на схилах південної та південно-західної експозиції навесні грунт прогріватиметься швидше, що дозволить проводити ранньовесняні польові роботи на таких ділянках в першу чергу);

відсутність застою холодного повітря.

Для суничних плантацій придатні ділянки з невеликим схилом крутизною до 2-3 градусів. На рівних ділянках слід уникати блюдець, у яких довго застоюється вода. Не слід відводити ділянки, які затоплюються навесні чи під час злив, круті схили, що сильно пересихають влітку та місця, де застоюється холодне повітря та підвищується ризик пошкодження рослин весняними заморозками.

Важливим є захист насаджень від сильних вітрів. На захищених ділянках створюються кращі умови для зволоження рослин під час вегетації, а взимку тут краще нагромаджується та довше зберігається сніговий покрив. На таких ділянках навесні сніг тане повільніше й рівномірніше, завдяки чому в грунті нагромаджується більше вологи, рослини менше пошкоджуються суховійними вітрами, а квітки краще запилюються бджолами та іншими комахами.

Глибина залягання підгрунтових вод на полях, що відводяться під насадження суниці повинна бути не менше 60-80 см від поверхні грунту.

На ділянці, що планується під посадку суниці необхідно відібрати зразки грунтну для проведення його агрохімічного аналізу. Лише на базі результатів такого аналізу можна приймати рішення про придатність ділянки під дану культуру та розрахувати необхідну кількість добрив та, при необхідності, хімічних меліорантів.

Зразок грунту відбирають з глибини залягання кореневої системи 0-30 см використовуючи спеціальний бур чи інші інструменти (проте слідкуючи, щоб у кожну пробу потрапляв грунт з всієї глибини профілю відбору). При цьому слідкують, щоб у зразок не потрапила дернина (найкраще перед відбиранням проби видалити верхніх 2-3 см дерну).

Якщо поле типове, з рівномірним рельєфом та однорідним грунтовим покривом, достатньо сформувати один середній зразок з площі до 5 га. Якщо ж поле має суттєві варіації – необхідно розбити її на декілька дрібніших ділянок і окремо відібрати середній зразок з кожної з них.

Для формування середнього зразка відбирають проби грунту кожних 5-10 м, проходячи по діагоналях ділянки (або в шаховому порядку). Потім ці проби ретельно перемішують, розстеляють на рівній поверхні та формують усереднений зразок вагою близько 1,0 кг (найкраще для цього розділити розстелений грунт на 4 частини по діагоналі, а потім відібрати для усередненого зразку грунт з протилежних четвертей).

 Грунт не можна відбирати під час дощу чи відразу після дощу. При внесенні добрив чи хімічних меліорантів відбір грунту для аналізу проводять щонайменше через 2 місяці.

Базовий аналіз грунту:

- вміст гумусу, %

- вміст легкогідролізованого азоту (N), рухомого фосфору (P2O5) та обмінного калію (K2O), мг/кг (або мг/100 г грунту)

- гідролітична кислотність та рН

По результатах аналізу грунту визначають необхідність внесення основного удобрення та норми окремих добрив.

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Серпень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

?>