Насадження малини закладають по можливості недалеко від населених пунктів, щоб зменшити затрати праці і витрати на перевезення людей, підвезення тари, добрив і транспортування врожаю.
При виборі місця враховують стан під’їзних шляхів, можливості зрошення, використання додаткової робочої сили на період збирання врожаю і збуту продукції.
Під насадження малини найбільш придатні рівні ділянки або схили (3...5о). На таких місцях проходить відтік холодного повітря і таким чином зменшується небезпека пошкодження рослин в зимовий період. На схилах більшої крутизни значно погіршується водо-повітряний та поживний режими. Зовсім непридатні для малини впадини, блюдця, які знаходяться в умовах надлишку вологи і накопичення холодного повітря. В понижених місцях затягується ріст рослин, вони більше потерпають від низьких температур і грибних хвороб. Погано переносить малина і підвищені сухі місця. Тут культура страждає від недостачі вологи, що призводить до часткового всихання плодоносних пагонів, послабленому розвитку пагонів заміщення, здрібнення ягід та зниженню врожайності.
На відведеній під малину ділянці рівень ґрунтових вод не повинен бути вище 1,5 м від поверхні грунту. Ділянки з високим їх заляганням неможна використовувати під дану культуру, оскільки її коренева система не переносить надлишку вологи. При цьому послаблюється ріст, зменшується пагоноутворююча здатність, рослини підмерзають взимку, швидко старіють і відмирають. Продуктивність таких насаджень дуже низька.
Сприятливі для культури наявність неподалік річок і великих водоймищ. В таких умовах пом’якшується коливання температури, підвищується вологість повітря, рослини менше пошкоджуються в зимовий період.
Важливе значення мають захисні насадження, які значно покращують мікроклімат і послаблюють негативний вплив вітрів. При відсутності захисту взимку вітри висушують рослини і викликають підмерзання бруньок та пагонів. Протягом вегетації вітри перешкоджають нормальному запиленню квіток бджолами, збільшують транспірацію води листями, чим негативно впливають на розвиток рослин та їх урожайність.
На одному місці малина може рости і плодоносити більше десяти років, але найбільш оптимальний період експлуатації насаджень вісім – десять років. При більш довшому і незмінному вирощуванні малини спостерігається виснаження грунту, що викликається одностороннім збідненням грунту мінеральними речовинами і в першу чергу мікроелементами, а також виділенням в грунт токсинів, що виробляються кореневою системою рослин.
При тривалому вирощуванні малини на одному місці проходить накопичення специфічних шкідників та хвороб, спостерігається зниження зимостійкості рослин через старіння, що призводить до різкого зменшення врожайності.
Найкращі умови для високої продуктивності малини створюються при вирощуванні її в спеціальних сівозмінах. Система сівозміни дозволяє періодично звільняти ділянку від бур’янів, створювати оптимальний поживний режим для розвитку рослин.
При вирощуванні малини використовують різні сівозміни, вибір яких залежить від грунтово-кліматичних і господарсько-економічних умов.
Можна використати дванадцятипільну систему сівозміни з наступним чергуванням полів:
1 – овочеві культури (крім пасльонових);
2 – сидерати або віко-вівсяна суміш на зелений корм;
3 – чорний пар;
4 – молода малина;
5 – 12 – плодоносна малина.
Передпосадкова підготовка грунту та садіння
Підготовка ділянки під створення насаджень малини ставить за мету створення оптимального водно-повітряного режиму грунту, знищення багаторічних бур’янів та шкодочинних організмів і покращення забезпеченості грунту поживними речовинами.
Перш за все на ділянці, де планується закладка плантації малини необхідно провести повний агрохімічний аналіз грунту. У випадку, якщо рН грунту знаходиться поза оптимальними для цієї культури межами (5,7-6,5) потрібно за рік до висаджування малини провести ряд агротехнічних заходів для коригування реакції ґрунтового розчину.
Малина добре реагує на підвищений вміст гумусу у грунті. Тому перед закладанням плантації бажано внести 40-60 т/га гною. Альтернативою внесенню органічних добрив є вирощування на полі, призначеному під посадку сидеральних культур. Посів гірчиці з подальшою заробкою її зеленої маси у грунт покращить його фізико-механічні властивості, зменшить тиск злаковими кореневищними бур’янами та покращить родючість за рахунок переведення недоступних форм азоту у доступні для рослин. Якщо за результатами розкопок кількість ґрунтових шкідників перевищує економічний поріг шкідливості варто в якості сидерату використати алкалоїдний люпин.
При підготовці ділянки особливу увагу приділяють звільненні її від бур’янів, серед яких найбільш небезпечними є багаторічні кореневищні та коренепаросткові (пирій, берізка, осот). Основну боротьбу з бур’янами краще проводити в паровому полі використовуючи гербіциди суцільної дії.
Висока забезпеченість грунту поживними речовинами сприяє збільшенню кількості однорічних пагонів малини, їх росту та плодоношенню, довговічності насаджень. Тому у відповідності грунтовому обстеженню визначають норми внесення мінеральних добрив.
Після внесення органічних та мінеральних добрив проводять оранку на глибину 30-35 см.
Садити малину можна і восени і весною. Осінні строки садіння – кінець вересня – жовтень. В цей період зазвичай створюється сприятливий водний та температурний режими, що дозволяє рослинам добре прижитися та підготуватися до зими і своєчасно розпочати весняну вегетацію. Використовуючи осінню вологу і тепло, підземні пагони при оптимальних термінах посадки встигають прорости близько до поверхні грунту. Навесні наступного року, коли грунт добре прогріється, вони дружно виходять на поверхню і формують міцні стебла та кореневу систему. Крім цього, осінній строк садіння менш напружений в організаційно-господарському відношенні. Осінню посадку рекомендується завершити за 15-20 днів до постійного промерзання грунту. Весняна посадка не завжди дає добрі результати, так як бруньки малини починають розвиватися дуже рано і при запізненням з садінням приживання рослин значно знижується. Тому при весняному висаджуванні рослин малини бажано використовувати посадковий матеріал, що був заготований з осені і зберігався у холодильнику. Посадку потрібно провести якомога раніше і в стислі строки, коли тільки починаються польові роботи.
Якщо використовуються саджанці заготовані безпосередньо перед висаджуванням необхідно стежити, щоб не обламувались етильовані паростки на кореневищі.
При садінні малини відстань між рядами встановлюють 2,5 – 3 м, між рослинами в ряду 0,5м. Ширину міжрядь визначають в залежності від наявності та параметрів трактора і сільськогосподарських машин, які будуть використовуватися при догляді за насадженнями. Розміщення рослин в ряду буде залежати від біологічних особливостей сорту, а зокрема від їх пагоноутворюючої здатності. Сорти з слабою пагоноутворюючою здатністю слід розміщати в ряду через 0,25-0,35 м, щоб прискорити утворення суцільної смуги пагонів і швидше одержати урожай. Садять малину переважно вручну, хоча для висаджування касетної розсади можна використовувати відповідну овочесадильну машину. При ручній посадці ділянку попередньо розмічають при допомозі культиватора обладнаного маркерами (КРН-4,2 чи ін.) з долотами, розставленими на відповідну ширину.
Висаджують саджанці на глибину кореневої шийки. Неприпустимо, як заглиблення, так і зависока посадка рослин. При більш глибокому садінні саджанці повільно розвиваються, несвоєчасно утворюються паростки, а іноді рослина взагалі гине. При надмірно високому розміщенні кореневої шийки можливе висушування коренів у весняно-літній період і підмерзання їх взимку. Після садіння надземну частину стебел зрізують на рівні поверхні грунту.
АВТОРИ:
Босий Олег Володимирович
Дмитраш Ніна Іванівна
Чепернатий Євгеній Володимирович
Поперечна Олена В'ячеславівна
- Биологические особенности культуры
- Характеристика сортов земляники
- Выбор участка и анализ почвы
- Расчет мелиорантов и удобрений
- Подготовка почвы и высадки рассады
- Уход за плантацией в течение сезона
- Защита от вредителей и болезней
READMORE- Биологические особенности культуры
- Характеристика сортов малины
- Выбор места и подготовка почвы
- Особенности технологий выращивания
- Интегрированная система защиты
- Требования к качеству продукции
- Экономическая эффективность выращивания
READMORE- Морфологические и биологические особенности культуры
- Технология выращивание ежевики
- Защита от вредителей и болезней
READMORE- Биологические особенности культуры
- Посадочный материал голубики
- Характеристика сортов голубики
READMORE
- Биологические особенности культуры
- Выбор участка и подготовка почвы
- Защита от весенних заморозков
Черная смородина:
- Особенности черной смородины
- Формирование куста и обрезка
Красная и белая смородина:
- Особенности красной и белой смородины
- Обрезка и формирование куста
- Сорта красной и белой смородины
Золотистая смородина:
- Особенности золотистой смородины
READMORE- Биологические особенности крыжовника
- Неинфекционные расстройства крыжовника
- Возделывание и уход за крыжовником
- Вредители и болезни крыжовника
READMORE