Характеристика сортів чорниці високорослої (лохини)

Селекція перших сортів чорниці високорослої (лохини) розпочалася на початку минулого сторіччя селекціонером Фредеріком Ковілем (1908-1937), його робота була продовжена Джорджем Дарроу (1938-1958) та Арленом Дрейпером (з 1965 р.).

В даний час існують такі групи сортів чорниці (лохини):

- Низькоросла;

- Північна високоросла;

- Південна високоросла;

- Напів-високоросла;

- Кроляче око.

Основа селекції низькорослих сортів - вид Vaccinium angustifolium, з використанням генетичного матеріалу V. myrtilloides та частково V. boreale.

Рослини низькорослої чорниці невеликої висоти, мають ягоди невеликого розміру та значно вищий рівень антиоксидантів (за рахунок розміру ягід – барвники та антиоксиданти в основному знаходяться в шкірці).

Результатом селекційних програм у США, Канаді та Скандинавських країнах є невелика кількість низькорослих сортів, проте через складність розмноження та високу вартість закладання плантацій їх введення у виробництво обмежене.

Перші сорти високорослої чорниці були виведені на основі видів, що зустрічаються лише на півночі США та в Канаді (види Vaccinium corymbosum та з частковим використанням генетичного матеріалу V. angustifolium, для ранньостиглості та стійкості до хвороб пагонів).

Ці сорти отримали назву північних високорослих – вони відрізняються високою зимостійкістю і відносно пізнім терміном цвітіння. Генеративні бруньки північних високорослих сортів потребують 800-1100 годин низьких температур (нижче 7оС) для повноцінного плодоношення. Крім цього північні високорослі сорти чорниці досить вимогливі до грунтових умов (найкраще ростуть на легких, добре дренованих грунтах з високим вмістом органічної речовини).

Південні високорослі сорти являють собою комплексні гібриди північної високорослої чорниці та видів V. аshei, V. еlliottii і V. darrowii, що зустрічаються в природніх умовах на півдні. Зокрема присутність у генотипі сорту V. darrowii дозволяє не тільки знизити потребу в низьких температурах взимку, але й покращити посухостійкість і адаптованість рослин до спекотної погоди і різних типів грунтів.

Так, сучасні південні високорослі сорти поєднують корисні ознаки північної високорослої чорниці (форма куща, розмір і смак ягоди) з толерантністю до вищого рівня рН (до 6,5) та жаркими умовами південних регіонів.

Південні високорослі сорти потребують значно коротшого періоду понижених температур (150 - 500 годин) і тому широко використовуються у південних регіонах (південь США, Мексика, Іспанія). Зимостійкість цих сортів не висока, зазвичай вони мають подовжений період вегетації і тому не придатні для вирощування в північних регіонах.

Селекція напів-високорослих сортів ведеться шляхом подальшого насичення високорослих сортів генами виду V. angustifolium. Такі сорти призначені для північних регіонів, де зимові температури можуть опускатись до -40оС.

Рослини цієї групи невисокі (0,5-1,0 м) і добре зимують при наявності снігового покриву (північ США, Канада, країни Скандинавії).

Основою сортів групи "Кроляче око" є вид V. аshei (або нова назва V. virgatum). Рослини мають висоту 2,0-2,5 м, вони більш адаптовані до спекотних умов півдня та мають підвищену адаптацію до мінеральних грунтів з низьким вмістом органічної речовини. Деякі сорти можуть добре рости і плодоносити при рН до 6,5.

Сорти групи кроляче око потребують довшого вегетаційного періоду, ранні сорти цієї групи дозрівають на місяць пізніше ранніх сортів інших груп.

Ягоди сортів кроляче око не осипаються, значно краще зберігаються після збирання, проте за смаковими якостями поступаються високорослим сортам.

Для вирощування на території України, в основному, придатні сорти північної високорослої чорниці, тому зупинимось детальніше на характеристиках найпопулярніших з них.

 

Берклі (Berkley) 

Берклі (Berkley). У виробництво введений в 1949 р.

Кущ сильнорослий, розлогий, висотою 1,8 - 2,1 м, сильно розгалужений з великими світло-зеленим листям.

Переносить добре морози до мінус 28oС.

Ягоди дозрівають починаючи з другої декади серпня. Урожай 4-8 кг з куща.

Ягоди середньої величини до великих (18 мм в діаметрі). У стиглому вигляді вони світло-блакитного кольору з маленьким рубчиком, приємного солодкого смаку, не розтріскуються, але після повного дозрівання схильні до осипання. Погано переносять тривале зберігання і транспортування.

Основною перевагою сорту є його невибагливість до умов вирощування.

 

Чіппєва (Chippeva)

Чіппєва (Chippeva). Середньорослий сорт.

Кущ щільний, досягає висоти від 80 см до 1 м.

Плоди середнього або великого розміру, смачні, а при повній зрілості - дуже солодкі, шкірка світло-синя. Сорт раннього періоду дозрівання.

Морозостійкість до мінус 30°С.

Середньоросла чорниця мають такі ж вимоги до грунту, як і чорниця високоросла, тобто стабільний водний і повітряний режими, кислий грунт і підвищена кількість органічних речовин; але вона менш чутлива до підвищеного pH і більш важкого грунту.

Відмінно підходить для вирощування на відкритих ділянках і в контейнерах.

 

Блурей (Blueray)

Блурей (Blueray). Кущ сильнорослий, потужний, широкий, прямостоячий, 1,2 - 1,8 м заввишки, з темно-зеленими, злегка гофрованим по краю листям.

Плодові кисті на кінцях пагонів короткі, щільні. Ягоди масою 2,2 г, діаметром до 2,1 см, світло-блакитного забарвлення, з щільною м'якоттю надзвичайного, приємного смаку, який цінується любителями.

Сорт середньостиглий - дозріває на початку серпня, дозрівання ягід неодночасне, врожайність, 5-8 кг з куща, плодоношення регулярне.

Морозостійкий сорт. Краще росте на сонці. Сорт виведений в США і введений в культуру в 1955 р. Відмінний декоративний сорт, завдяки темно-зеленому забарвленні листя влітку і червонуватому восени.

 

Патріот (Patriot)

Патріот (Patriot). (Dixi x Michigan LB-1) x Earliblue.

Середньоранній сорт виведений у 1976 році та введений у виробництво лише у 1997 році. Селекціонери A. Draper, P. Hepler.
Кущ середньої сили росту, висотою 120-140 см.
Ягоди першого збору дуже великі, потім дещо мілкішають, приплюснуті, світло-блакитного кольору, дуже приємні на смак. Оцвітина невеликого розміру, відрив сухий.
Ягоди зібрані у щільні кластери, перший збір проводиться вручну, потім можливе механізоване збирання урожаю.
Сорт високопродуктивний, схильний до загущення та перевантаження урожаєм. Тому, для уникнення мілкішання ягід, вимагає посиленої обрізки та прорідження пагонів.
Сорт стійкий до кореневих гнилей (Phytophtora spp.), добре адаптується до вирощування на важких грунтах та ділянках з ризиком перезволоження.
Сорт вважається самозапильним, проте при наявності на ділянці інших сортів, що забезпечать перехресне запилення, можна очікувати вищі та більш стабільні врожаї.
USDA зона 3-7 (зимостійкість до -37 °С).

 

Блуголд (Bluegold)

Блуголд (Bluegold). Bluehaven x Me-US 5 (Ashworth x Bluecrop).

Середньостиглий сорт введений у виробництво у 1988 році. Селекціонери A. Draper, G. Jelenkovic, D. Scott.
Кущ середньорослий, напіврозлогий, висотою до 120 см.
Ягоди середнього розміру (70 ягід/250 мл панетка), приємного солодко-кислого смаку з маленькою оцвітиною. Сорт не схильний до дрібнішання ягід.
Ягоди дозрівають дружно, швидко набирають колір та схильні до осипання. Рекомендується ручний збір продукції.
Транспортабельність добра, при негайному охолодженні ягоди добре зберігаються, придатний до тривалого зберігання при умовах контрольованої атмосфери.
Сорт високопродуктивний, рослина формує велику кількість гілок та закладає багато плодових бруньок, тому схильна до перевантаження врожаєм. Потребує посиленої обрізки та прорідження.
Зимостійкість висока, витримує зниження температури до -34 °С.

 

Блукроп (Bluecrop)

Блукроп (Bluecrop). GM-37 (Jersey x Pioneer) x CU-5 (Stanley x June).

Середньостиглий сорт виведений у 1941 році та введений у виробництво у 1952 році. Селекціонери J. Darrow, J. Clark, F. Coville, O. Freeman.
Кущ сильнорослий, прямостоячий, висотою 160-200 см.
Найбільш поширений сорт високорослої чорниці. Відзначається високою продуктивністю (4-9 кг з дорослого куща) та доброю адаптацією до грунтових умов, відносно добре витримує посуху.
Ягоди середньо-великого розміру (1,8-2,0 г), світло блакитного кольору з маленькою оцвітиною. Смак ягід посередній, часто терпкуватий.
Сорт придатний до механізованого збирання.
Схильний до перевантаження урожаєм (в такому випадку ягоди можуть мати характерний червонуватий колір). Потребує посиленої обрізки.
Один з найбільш морозостійких сортів (витримує зниження температури до -34 °С).

 

Бонус (Bonus)

Бонус (Bonus). Сорт середньо-пізнього строку дозрівання, ягоди достигають з кінця липня.

Кущ досягає 1,6 м у висоту, габітус припіднятий, розлогий. Ягоди дуже великі (зустрічаються крупніше сорту Чендлер), до 30 мм в діаметрі, смачні, солодкі, щільні, світло-блакитного кольору з маленьким рубчиком. Порівняно недавно введений в товарну культуру, перспективний через розмір ягід і гарне плодоношення.

 

Бригітта Блу (Brigitta Blue)

Бригітта Блу (Brigitta Blue). Пізній сорт. Кущ заввишки 1,8-2 м. Ягоди достигають з середини серпня. Урожай регулярний, 4-6 кг з куща. Ягоди світло-блакитні, середньої величини (15 мм в діаметрі), дуже міцні, доброго кисло-солодкого смаку, добре зберігаються і транспортуються, дозрівають рівномірно і після дозрівання не обсипаються.

 

Дюк (Duke)

Дюк (Duke). G100 (Ivanhoe x Earlyblue) x 192-8 (E-30 x E-11).

Ранньостиглий сорт високорослої чорниці, введений у виробництво у 1987 р.
Сорт було створено у 1972 р. (Програма селекції чорниці Міністерства сільського господарства США (USDA), селекціонери A. Draper, G. Galletta, G. Jelenkovic, N. Vorsa.) шляхом відбору з популяції, отриманої при схрещуванні форм G100 (Ivanhoe x Earlyblue) x 192-8 (E-30 x E-11).
Рослина сильноросла, висотою 150-180 см, формує велику кількість міцних, прямостоячих пагонів з посередньою кількістю бічних гілок.
Високоурожайний, плодоношення стабільне, ягоди світло-синього кольору середньо-великого розміру (1,8-2,2 г), практично не дрібнішають, зібрані в відкриті кластери, що полегшує збір продукції. Урожай дозріває дружно, збирається у 2-3 прийоми.
Смак приємний, солодко-кислуватий, інколи злегка терпкуватий, підсилюється після охолодження та короткотермінового зберігання ягоди.
Шкірка ягід міцна та еластична, відрив сухий, місце відриву невеликого розміру, сорт придатний до механізованого збирання.
Ягоди мають високу транспортабельність і придатні до тривалого зберігання (в т.ч. в умовах регульованого газового середовища).
Дюк цвіте досить пізно, тому ризики пошкодження цвіту весняними заморозками значно нижчі, ніж для інших ранньостиглих сортів. Сорт також добре переносить різкі коливання температури навесні.
В дослідженнях Дюк не проявив сприйнятливості до вірусу червоної кільцевої плямистості та опіку пагонів, що спричинюється збудником Фомопсису.
Сорт чорниці Дюк придатний для вирощування на добре дренованих грунтах легкого механічного складу. При вирощуванні сорту на важких, погано дренованих грунтах ріст рослин пригнічується, а продуктивність знижується.
Для отримання стабільного високого урожаю сорт вимагає посиленої обрізки.
Сорт морозостійкий, витримує зниження температури до -34°С.

 

Деніс Блу (Denis Blue)

Деніс Блу (Denis Blue). Середньостиглий сорт. Кущ середньої сили росту, злегка розлогий, висотою 1,5-1,7 м. Ягода дозріває з середини липня. Урожай добрий, регулярно високий до 7 кг з куща. Ягоди великі до 20 мм, вага до 1,8 г, яскраво-сині, міцні, з маленьким рубчиком, високої якості, солодкі з невеликою кислинкою. Зберігаються добре. Декоративний сорт з блідо-рожевими квітками. Стійкість до хвороб і зимостійкість хороша.

Дозріває одночасно з сортом Блюкроп, але повністю ягоди визрівають раніше. Відрізняється загостреними, злегка пастельним листям. Плодові кисті розташовуються з зовнішньої частини куща і перед дозріванням набувають рожевого відтінку.

 

Санрайс (Sunrise)

Санрайс (Sunrise). (G-180 x ME-US-6620).

Ранньостиглий сорт високорослої чорниці, введений у виробництво у 1988 р.
Сорт було створено у 1978 р. (Програма селекції чорниці Міністерства сільського господарства США (USDA), шляхом відбору з популяції, отриманої у 1974 р. при схрещуванні форм G-180 x ME-US-6620.
Ягода сорту Санрайз середнього розміру, має насичений смак та аромат. Відрив сухий, місце відриву невеликого розміру. Характеризується порівняно високим вмістом водорозчинних сухих речовин (BRIX).
Ягода щільна, добре зберігається на протязі тривалого часу.
Рослина середньої сили росту, сягає висоти 1,6-1,8 м, досить продуктивна.
Сорт стійкий до вірусу червоної кільцевої плямистості, симптомів захворювання не спостерігалося навіть на ділянках з високим тиском цього захворювання. Характеризується посередньою стійкістю до антракнозу та муміфікації ягід.

 

Спартан (Spartan)

Спартан (Spartan). (Earlyblue x US 11-93) x Earliblue.

Виведений у 1978 році та введений у виробництво 1981 році.
Ранньостиглий сорт з відносно пізнім терміном цвітіння, завдяки чому сорт практично не пошкоджується ранньовесняними заморозками.
Кущ сильнорослий, прямостоячий, висотою 150-200 см.
Ягоди великого розміру, світло-блакитного кольору, дуже приємні на смак. Оцвітина невеликого розміру, відрив сухий.
Сорт високопродуктивний, проте вимогливий до умов вирощування. Найкраще росте і плодоносить на добре дренованих ділянках з оптимальним рівнем рН грунту (чи субстрату).
Для отримання максимальної продуктивності сорт бажано вирощувати на ділянках з іншими сортами для забезпечення перехресного запилення.
USDA зона 5-7 (зимостійкість до -30°С).

 

Торо (Toro)

Торо (Toro). (Earlyblue х Ivanhoe).

Середньостиглий сорт високорослої чорниці, введений у виробництво у 1987 р.
Сорт було створено у 1972 р. (Програма селекції чорниці Міністерства сільського господарства США (USDA), шляхом відбору з популяції, отриманої при схрещуванні сортів (Earlyblue х Ivanhoe).
Сорт Торо починає плодоношення разом із сортом Блукроп, проте, як правило, має дещо коротший сезон збору урожаю.
Ягода зібрана у великі грона, великого розміру, світло-синього кольору, має приємний смак та аромат. Щільність і колір ягоди зберігається протягом всього періоду плодоношення. Відрив ягоди сухий, місце відриву середнього розміру.
Рослина сильноросла, формує кущ висотою до 2,0 м.
Сорт придатний для вирощування продукції на свіжий ринок та сировини для технічної переробки, характеризується стабільною високою урожайністю.
Може збиратись механізовано, проте перший збір рекомендується проводити вручну.
Сорт морозостійкий, витримує зниження температури до -34 °С.

 

Чендлер (Chandler)

Чендлер (Chandler). Новий сорт. Кущ прямостоячий, швидкорослий, сильно розгалужений, що досягає у висоту 1,5 м. Ягоди дуже великі, більше 20 мм в діаметрі, вагою близько 2 г. Часто дає плоди діаметром більше 25 мм. Урожайність висока, плодоношення регулярне. Ягоди блакитні, смачні, щільні, з маленьким рубчиком. Дуже довгий період дозрівання (4-6 тижнів) - від початку серпня до середини вересня. Сорт добре росте в помірному кліматі.

 

Шантиклер (Сhanticleer)

Шантиклер (Chanticleer). G-180 x Me-US 6620.

Ранньостиглий сорт високорослої чорниці, виведений селекціонерами A. Draper, G. Galletta, and G. Jelenkovic отриманий в результаті комплексної гібридизації ранньостиглих сортів та форм чорниці.

Кущ середнього розміру, висотою 140-160 см, прямостоячий.

Сорт дозріває дружно (перший збір може сягати 50%), на 1-2 тижні раніше сорту Дюк. Ягоди зібрані у кластери і, як правило, знаходяться ззовні, що полегшує збір врожаю. 

Ягода середнього розміру (1,8-1,9 г), світло-блакитного забарвлення, щільна. Вирізняється приємним, м’яким, солодко-кислим смаком. Відрив сухий, оцвітина невеликого розміру, сорт придатний до механізованого збирання. 

Продукція має добру транспортабельність та лежкість. 

Продуктивність сорту висока, проте дещо поступається сорту Дюк. 

Сорт стійкий до моніліозу (збудник Monilinia vaccinii-corymbosi) та опіку пагонів (Botryosphaeria dothidea).

Сорт має достатню зимостійкість та може успішно вирощуватись в усіх регіонах України.

 

 

Елізабет (Elizabeth) 

Елізабет (Elizabeth). (Katharine x Jersey) x Scammell.

Сорт середньо-пізнього строку дозрівання. Вирізняється високою зимостійкістю - зона USDA 4b (до -32 °С).
Кущ сильнорослий, висотою 1,6-1,8 м, напіврозлогий. Пагони мають характерне червонувате забарвлення.
Ягода досить велика (20-22 мм) світло-блакитного кольору з маленькою оцвітиною. Відрив сухий, ягода легко знімається з куща.
Транспортабельність добра, проте продукція не придатна для тривалого зберігання. Сорт як правило використовується для вирощування за системою «збери сам» або з метою постачання продукції в локальні мережі.
Сорт характеризується інтенсивним ароматом і надзвичайно приємним смаком з оптимальним балансом органічних кислот та цукрів, в багатьох джерелах Елізабет називають одним з найсмачніших сортів чорниці.
По урожайності сорт дещо поступається Блукропу, продуктивність в окремі роки залежить від коливань температур навесні у період цвітіння.
Сорт вважається самозапильним, проте при наявності на ділянці інших сортів, що забезпечать перехресне запилення, можна очікувати вищі та більш стабільні врожаї.

 

Нортланд (Northland)

Нортланд (Northland). У культуру введений в 1967 р. Кущ низький, але потужний і розлогий, висотою 1-1,2 м. Ягоди достигають з середини липня. Урожай дуже хороший, регулярний, 4,5-8 кг з куща. Ягоди середньої величини, блакитного кольору, відносно щільні, рубчик від маленького до середнього, смак хороший, солодкий. Зберігаються добре. Рекомендуються для переробки. Відрізняється високою морозостійкістю і відносно коротким періодом вегетації. Може вирощуватися в північних районах. У декоративному садівництві цінується через невисокий компактний розлогий кущ.

 

Нортблу (Northblue)

Нортблу (Northblue). Кущ низькорослий (0,6-0,9 м), потужний. Ягоди дозрівають з початку серпня. Урожай дуже хороший, регулярний 1,2-2,5 кг з куща. Ягоди великі (15-18 мм у діаметрі), темно-сині, щільні, з маленьким рубчиком і добрим смаком. Зберігаються добре. Рекомендується для вживання в свіжому вигляді і переробки. Сорт відрізняється високою морозостійкістю, що не обмерзає при -35оС. Цінний також і як декоративна рослина.

 

Норткантрі (Northcountry)

Норткантрі (Northcountry). Кущ низькорослий (0,7-0,9), потужний, з коротким періодом вегетації. Ягоди дозрівають з середини липня. Урожай добрий, регулярний, 1,2-2 кг з куща. Ягоди середньої величини (15мм в діаметрі), світло-сині, гарного солодкого смаку. Зберігаються добре. Сорт відрізняється високою морозостійкістю і декоративними якостями. Придатний для вирощування у північних районах.

 

Елліот (Elliott)

Елліот (Elliott). Сорт отриманий в результаті схрещування сортів (Burlington x (Dixi x (Jersey x Pioneer)). 

Пізній сорт виведений у 1948 році та введений у виробництво у 1973 році. Програма селекції чорниці Міністерства сільського господарства США (USDA). Селекціонери G. Darrow and A. Elliott. 

Кущ сильнорослий, прямостоячий, висотою до 200 см. Ягоди середнього розміру, світло-блакитного кольору з дуже маленькою оцвітиною, дозрівають з початку вересня до середини жовтня. Плоди містять надзвичайно багато антоціанів. При холодній і мокрій погоді у вересні смак плодів може залишатися терпким. 

Сорт самоплідний, проте при умові перехресного запилення урожай починає дозрівати дещо раніше. 

Ягоди зібрані у щільні кластери, збираються у декілька прийомів. Після першого збору вручну можливе механізоване збирання. 

Транспортабельність добра, придатний до тривалого зберігання в умовах контрольованої атмосфери (до 12 тижнів). 

Зимостійкість висока, термін цвітіння – пізній. Морозостійкість до мінус 29°С.

Для досягнення високої якості плодів і постійного, регулярного плодоношення, кущі потребують суттєвої обрізки. Сорт відмінно підходить для механізованого збирання ягід і тривалого зберігання в холодильній камері. Сорт дуже урожайний. Погано росте на вологих і холодних ділянках!  

  

Дрейпер (Draper)

Дрейпер (Draper). Сорт отриманий в результаті схрещування сортів Duke x G751. 

Сорт середнього терміну дозрівання виведений у 1995 році на базі Університет штату Мічіган, США селекціонером J.  Hancock та запатентований у 2004 році.    

Кущ сильнорослий та прямостоячий, досягає висоти 1,5 м і ширини 1 м, з великою кількістю пагонів посередньої розгалуженості. 

Самозапильний сорт, однак, при перехресному запиленні, якість і розмір ягід збільшуються. Ягоди довжиною 1,1-1,4 см, у діаметрі 1,5 - 1,9 см, середня маса плоду 1,6 г.  Ягоди світло-блакитного кольору з невеликою оцвітиною та сухим відривом, зібрані в нещільні кластери. Мають приємний смак та аромат. Розмір ягід рівномірний. 

Сорт десертного призначення, придатний для заморожування, виготовлення джемів, желе, йогуртів. 

Ягоди мають міцну шкірку, транспортабельні, добре зберігаються. 

Сорт придатний до механізованого збирання. Урожай дозріває на 5 днів раніше сорту Блукроп. Вимагає захисту від моніліозу. 

Сорт не придатний для вирощування на надмірно вологих і холодних ділянках! 

Сорт вирізняється високою морозостійкістю та адаптованістю до перепаду температур в осінньо-весняний період. Морозостійкість до мінус 29°С. 

 

Ліберті (Liberty)

Ліберті(Liberty). Сорт отриманий в результаті схрещування сортів Brigitta blue x Elliott.         

Пізньостиглий сорт північної високорослої чорниці виведений у 1997 році на базі Мічиганського державного університету селекціонером J.  Hancock та запатентований у 2004 році. 

Кущ середньорослий та напіврозлогий з великою кількістю пагонів посередньої розгалуженості, висотою 1,5 м, шириною 1,2 м. 

Самозапильний сорт, однак, при перехресному запиленні якість і розмір ягід збільшуються. Ягоди довжиною 1,1-1,3 см, діаметром 1,4-1,8 см, середня маса плоду 1,5 г, колір ягід фіолетово-синій. У порівнянні з сортом Елліот, плоди Ліберті мають більш яскраве забарвлення, більш щільну м'якоть, більш сухий рубчик і такий же, високий вміст антиоксидантів. 

Ягоди середнього розміру, світло-бакитного кольору з невеликою оцвітиною та сухим відривом, зібрані в нещільні кластери. Мають приємний смак та аромат. Розмір ягід рівномірний.

Ягоди мають міцну шкірку, придатні для довготривалого зберігання. Добре переносять транспортування. Сорт десертного призначення, придатний для заморожування, виготовлення джемів, желе, йогуртів. 

Сорт придатний до механізованого збирання. Урожай дозріває на 5 днів раніше сорту Елліотт та відрізняється від останнього кращим смаком та якістю продукції. 

Сорт вирізняється високою морозостійкістю до мінус 37оС та адаптованістю до перепаду температур в осінньо-весняний період. 

 

Aurora (Аврора)

Aurora (Аврора). Сорт отриманий в результаті схрещування сортів Brigitta blue x Elliott.           

Пізньостиглий сорт північної високорослої чорниці виведений у 1997 році на базі Мічиганського державного університету селекціонером J.  Hancock та запатентований у 2004 році. 

Кущ досягає висоти 1,5 м і ширини 1,3 м, прямостоячий, злегка розлогий. 

Самозапильний сорт, однак, при перехресному запиленні, якість і розмір ягід збільшуються. 

Ягоди довжиною 1,1-1,3 см, діаметром 1,4-1,8 см, середня маса плоду 1,5 г, колір ягід світло-блакитний, рубчик маленький, сухий. У порівнянні з сортом Elliott, плоди набагато щільніші і смачніші, здатні зберігатися довше. 

Сорт десертного призначення, рекомендується для заморожування, виготовлення джемів, желе, йогуртів. 

Ягода дозріває на декілька днів пізніше сорту Elliott. Хороша стійкість до антракнозу і моніліозу. Морозостійкість до мінус 34°С. 

 

Елізабет (Elizabeth) 

Елізабет (Elizabeth). (Katharine x Jersey) x Scammell. 

Сорт середньо-пізнього строку дозрівання. Вирізняється високою зимостійкістю (-32оС - зона USDA 4b). 

Кущ сильнорослий, висотою 1,6-1,8 м, напіврозлогий.

Пагони мають характерне червонувате забарвлення. 

Ягода досить велика (20-22 мм) світло-блакитного кольору з маленьким рубчиком. Відрив сухий, ягода легко знімається з куща. Транспортабельність добра, проте продукція не придатна для тривалого зберігання.

Сорт як правило використовується для вирощування за системою «збери сам» або з метою постачання продукції в локальні мережі. 

Сорт характеризується інтенсивним ароматом і надзвичайно приємним смаком з оптимальним балансом органічних кислот та цукрів, в багатьох джерелах Елізабет називають одним з найсмачніших сортів чорниці. 

По урожайності сорт дещо поступається Блукропу, продуктивність в окремі роки залежить від коливань температур навесні у період цвітіння. 

Сорт вважається самозапильним, проте при наявності на ділянці інших сортів, що забезпечать перехресне запилення, можна очікувати вищі та більш стабільні врожаї.

 

Сорти агрусу

Уральський ізумруд

Уральський ізумруд - сорт середньораннього терміну дозрівання, зимостійкий, слабо вражається борошнистою росою. Урожайність 1,6 - 5,6 кг з куща. Ягоди (3,3-6,3гр), округло-овальної форми, смарагдового забарвлення, дуже красиві, без опушення, десертного смаку.

 

Хінномакі Грін

Хінномакі Грін. Сорт середнього терміну дозрівання. Урожайність 4-7 кг з куща. Кущ сильнорослий, слаборозлогий. Ягоди великі середньою масою 4-5 г, зелені, краплеподібної форми, кисло-солодкі, відмінного смаку. Відрізняється більш високою морозостійкістю і великим розміром ягоди. Час дозрівання - кінець липня. Має середню колючкуватість.

 

Хінномакі Ред

Хінномакі Ред. Швидкорослий, дуже витривалий густий кущ (до 1,5 м). Дає щедрі врожаї ягід відмінної якості. Плоди дозрівають в липні, великі, овальні, майже округлі, темно-червоні, солодкі, дуже смачні і ароматні. Витривалість і висока стійкість до хвороб, особливо до борошнистої роси робить його ідеальним для органічного вирощування. Краще плодоносить у сонячних місцях і на суглинних грунтах. Чудово підходить для споживання у свіжому вигляді, приготування десертів і консервації.

 

Інквіта

Інквіта - сорт з великою ягодою жовтого кольору. Повністю імунний до борошнистої роси. Урожайність дуже висока. Сорт середнього терміну дозрівання, зимостійкий, з високою стійкістю до борошнистої роси. Кущ високий, розлогий. Плоди великі, середньою масою 7г, овальні, зелені, з щільною м'ясистою шкіркою.

 

Мукуринес

Мукуринес - урожайний пызный сорт агрусу. Дозріває в липні. Ягоди зелені, округлі, середнього розміру або великі від 5г. М'якоть кисло-солодка або солодка, дуже смачна і ароматна. Підходить для споживання у свіжому вигляді, заморожування і будь-яких видів заготовок. Відмінний сорт для приготування варення. Відрізняється хорошою стійкістю до борошнистої роси і чорної плямистості. Морозостійкість хороша.

 

Неслуховський

Неслуховський – відрізняється великими ягодами, високою врожайністю, відмінним десертним смаком ягід, стійкістю до септоріозу, загальною життєздатністю, слабо вражається борошнистою росою, придатний для комбайнового збирання врожаю. Дуже популярний сорт агрусу селекції Львівської філії Інституту садівництва УААН. Отриманий від схрещування в 1970 році сортів Мліївський червоний і Сливовий.

Кущ сильнорослий, слаборозлогий, з прямими пагонами середньої товщини. Пагони однорічки буруваті, не опушені. Шипи сильні, розміщені по 1-2 перпендикулярно до пагона, іноді косо вниз, темного забарвлення. Ягоди великі, опукло овальні, темно-червоного кольору. Середня маса ягід 3,7 г, великі 6,3 г. Шкірка середньої товщини, міцна, зі слабким опушенням. М'якоть дуже приємного десертного смаку; містить: сухих речовин 14,2%, цукор 6,8-7,0%, органічних кислот 2,2%, вітаміну С 29,0-35,0 мг на 100 г сирої маси. Стиглі ягоди можуть тривалий час утримуватися на кущах, не обсипаючися і не псуючись, не втрачаючи відмінні смакові властивості. Придатні для тривалого споживання у свіжому вигляді, заморозки, а також для різних видів технічної переробки (соки, виноматеріали, желе, повидло), а недостиглі - для приготування високоякісного запашного вареня. В 1990 році сорт Неслухіовскій зареєстрований у всіх регіонах промислового плодівництва. Має значну популярність за прекрасний смак, високу врожайність і великі плоди, невибагливість до умов вирощування.

 

Уайт Сміт

Уайт Сміт. Невибагливий чагарник висотою до 1 м. Великі, соковиті, кислувато-солодкі, ароматні плоди, зеленувато-жовтого кольору. Збір врожаю - липень-серпень. Сорт стійкий до захворювань. Ягоди хороші як для вживання в їжу, так і для приготування варення, желе.

 

Англійський жовтий

Англійський жовтий. Це старовинний, добре перевірений сорт, успішно вирощується в даний час. До достоїнств сорту відносяться висока щорічна врожайність, гарні ягоди. Урожай дозріває в кінці липня. Плоди мають чудовий солодкий смак, не погіршується навіть після тривалого перебування ягід на кущах. Однак під час тривалих дощів можливе розтріскування шкірочки. При високому рівні агротехніки з куща можна зібрати до 14-15 кг ягід. У технічній зрілості їх збирають за один прийом, так як дозрівання досить дружне; збір краще здійснювати в два прийоми. Англійський жовтий відноситься до десертних сортів, але цілком підходить і для технічної переробки. Не слід заморожувати ягоди, так як після відтаювання їх смакові якості різко погіршуються.

Однак цей сорт подобається не всім з тієї причини, що в даний час він не завжди зустрічається в чистому вигляді, так як змішується з іншими, малоцінними сортами.
Кущ у Англійського жовтого піднятий над землею, що полегшує збір ягід і догляд за гілками і грунтом під кущем. Листя темно-зелені, восени буро-фіолетові. Ягоди мають масу від 4 до 8 г, шкірка опушена, непрозора. Шипи одиночні.
До недоліків цього сорту слід віднести його слабку стійкість до сферотеки і розтріскування ягід в вологу погоду.

 

Авенаріус

Авенаріус. Батьківщина цього сорту агрусу - Росія. Сорт відрізняється винятковими смаковими якостями, стійкістю до сферотеки, красою ягід, що мають яскравий червоний колір після дозрівання. Авенаріус відноситься до зимостійких сортів.

З одного куща збирають до 13 кг ягід, неперевершених за смаковими показниками.
Урожай дозріває неодночасно, тому збирати його слід у два прийоми. Ягоди споживають у свіжому вигляді, заморожувати їх не рекомендується.
Саджанці легко розмножуються укоріненням відводків протягом одного періоду вегетації. Негуста крона і прямостоячі кущі дозволяють спростити догляд і обрізання.
У нижній частині пагонів є невеликі шипи. Ягоди середніх розмірів, найбільш великі важать до 9 м. Форма ягоди округла або овальна, шкірочка покрита рідкісними червоними волосинками. Листи восени набувають на кінцях пагонів яскраво-червоного відтінку.
До недоліків сорту відносяться нестійкість плодоношення в окремі роки через підмерзання бруньок в суворі зими, розтріскування плодів при високій вологості повітря і недружнє дозрівання врожаю.

 

Фінік 

Фінік. Це один з найбільш пізньостиглих сортів. Виділяється високою продуктивністю і тільки в суворі зими після підмерзання втрачає частину плодових утворень.

У сприятливі роки окремі кущі дають до 30 кг ягід, особливо після внесення підвищених доз добрив. На третій рік з кущів можна зібрати близько 5 кг, а ще через три роки - до 13 кг.
Дозрілі ягоди, не втрачаючи цінних якостей, здатні довгий час перебувати на кущах. Ягоди достигають у другій декаді або наприкінці серпня. Бажано збирати врожай цього сорту 3-4 рази, в міру дозрівання плодів: нижні, затінені ягоди під потужними гілками не встигають дозрівати одночасно з верхніми, добре освітленими.
При технічній зрілості прибирання можна провести за один прийом. Ягоди при хорошому догляді і правильній обрізці досягають маси 20 г, мають темно-червоний колір, округлу або округло-овальну форму, розташовуються переважно поодинці. Смак приємний, кисло-солодкий, без запаху.
У стадії технічної стиглості ягоди прекрасно переносять транспортування на великі відстані.
У цей час вони мають зелений колір й досить щільну оболонку.
Кущ розлогий, могутній, що ускладнює догляд за рослинами і вимагає великої площі живлення. Сорт дає відмінну сировину для переробки, але заморожувати ягоди не рекомендується: вони втрачають цінні смакові якості. Недолік сорту - сильне ураження сферотекою.

 

Сіянець Лефору 

Сіянець Лефору. Сорт, виведений селекціонером Спіріним в результаті відбору. Основою для відбору став сорт Е. Лефор, насіння якого були використані для отримання сіянців. Сорт відрізняється високою врожайністю, відносною стійкістю до сферотеки та морозів.

Небагато сортів мають такі смакові якості ягід, з освіжаючим ароматом і відмінним зовнішнім виглядом, проте маса ягід невелика - від невеликої до середньої.
Ягоди збирають у два прийоми. По термінах дозрівання сорт відносять до середньоранніх. Запізнення із збиранням врожаю не небезпечно - ягоди зберігають найкращі товарні та смакові якості, перебуваючи довгий час на кущі.
Сіянець Лефору має відмінні риси, серед яких слід назвати фіолетово-червоний колір листя восени, сильнорослий розлогий кущ (хоча ця ознака проявляється не занадто різко), ягоди з помітним восковим нальотом на червоній яскравій шкірці, дрібні квітки, слабоморщинисте листя, пагони з похиленими верхівками. Тичинки в півтора рази довше пелюсток, плодоніжки досить тонкі.
Недоліки сорту - ягоди невеликого розміру, потужний розвиток кущів. 

 

Мисовський 37

Мисовський 37. Сорт виведений селекціонером А.В. Петровим. Відрізняється високою врожайністю. Однорічні кущі після посадки вже на другий рік вступають у період плодоношення, яке з кожним роком активно наростає. Урожай дозріває дещо пізніше, ніж у середньостиглих сортів, але раніше, ніж у пізньостиглих. Збір ягід можна виконувати за один прийом, запізнення зі збором  не небезпечно: ягоди не обсипаються і зберігають свої смакові якості. Розтріскування плодів не спостерігається навіть в самі вологі роки. Тому Мисовський 37 завжди можна використовувати для переробки. Кущі ростуть дуже швидко. Щоб не було загущення, пагони в центрі куща регулярно видаляють. Рослинам залишають максимальні площі живлення з відстанню між кущами не менше 2 м. Ягоди придатні для тривалого заморожування, приготування вина, варення, компотів, соусів.

Є шипи, половина з них поодинокі, половина подвійні, потрійні, спрямовані горизонтально. Довжина і товщина шипів середня, шипи розсіяні по всій рослині.

Після дозрівання округлі або грушоподібної форми ягоди набувають темно-червоний відтінок з восковим нальотом. Смак кисло-солодкий, приємний, освіжаючий.Великою перевагою сорту є хороша вкоріненність при розмноженні здерев'янілими живцями і відводками.Спочатку кущі сильно розлогі, з віком цей недолік згладжується і розлогість зменшується. Навіть при сильному загущенні кущі зберігають стійкість до захворювання сферотекою.

Недоліком сорту є маленький розмір ягід і наявність у них великої кількості кислот.

 

Чорний негус 

Чорний негус. Колір його ягід дійсно абсолютно чорний, шкірка блискуча, що надає їм особливу привабливість, коли настає період плодоношення.

По термінах дозрівання це середньостиглий сорт, але запізнення зі збором не знижує якості ягід, і вони довго не обсипаються з кущів. Ягоди не розтріскуються ні за якої погоди. Кущі висотою 1,6 м, з товстими міцними пагонами, покритими щільними шипами. Листя тьмяно-зелені, великі, з опушенням. Чорний негус взяв усе найкраще від батьківської пари сортів: Красильний і Анібут. Завдяки клопіткій роботі І. В. Мічуріна Чорний негус придбав стійкість до сферотеки і придатність до переробки. Ці якості збережені в спадковій структурі сорту до наших днів.

Червоний сік і м'якіть - велика рідкість.

 

 Рожевий ранній

Рожевий ранній. Це сорт середнього терміну дозрівання. Великі ягоди мають масу 5,5г, рожевий колір, легкий восковий наліт, відрізняються чудовим кисло-солодким смаком. Шипи численні, середніх розмірів. Сорт універсального призначення з десертним смаком і ніжною соковитою м'якоттю. Недолік - велика кількість шипів і невисока зимостійкість.

 

Рожевий-2 

Рожевий-2. Сорт відноситься до сортів середньораннього терміну дозрівання. Ягоди великі, рожево-червоного кольору, масою 4-5 г. Сорт універсальний, за багатьма показниками перевершує Рожевий ранній, проте в ньому в меншій кількості міститься вітамін С.

Рожевий-2 відносно стійкий до борошнистої роси, відрізняється високою зимостійкістю. Сорт цей вимогливий до вологи, погано вкорінюється при живцюванні.

 

Роднік

Роднік. Сорт відрізняється високою зимостійкістю і скороплідністю. Рослина має короткі одиночні шипи. Стійкий до ураження борошнистою росою. Великі (масою до 5г), жовтувато-зелені ягоди добре переносять перевезення, мають чудовий десертний смак, придатні також і для переробки. Сорт цінується за високу врожайність.

 

Русский

Русский. Сорт відрізняється високою зимостійкістю, скороплідністю. Ягоди красивого темно-червоного кольору, з високим вмістом вітаміну С. Сорт стійкий до борошнистої роси, прекрасно транспортується, універсальний. Живці відмінно вкорінюються.

 

Колобок 

Колобок. Колобок практично не має гострих шипів, тому ягоди легко знімати з кущів. Шипи недорозвинені і не пошкоджують руки під час збору врожаю. Кущі невеликі, але мають схильність до загущення, тому необхідно проводити обрізку за типом проріджування.

Цінною особливістю Колобка є стійкість до хвороб.

Сорт відрізняється високою врожайністю. Зрілі ягоди мають гарний колір з темно-червоним відтінком, шкірка покрита восковим нальотом. Середня маса ягід 4-5 р. Зимостійкість середня. 

 

Смєна

Смєна. Даний сорт цінується за те, що має слабкі, нездерев'янілі шипи, що не заподіюють незручностей при зборі ягід. Відрізняється рясним плодоношенням, красивими темно-червоними ягодами, що не обсипаються після дозрівання у разі затримки зі збором врожаю. Істотним недоліком є ​​невелика маса ягід: всього 2-2,5 м. Зимостійкість середня.

Кущі слабо уражуються хворобами.
Сорт - універсального призначення. Ягоди вживають у свіжому вигляді після повного дозрівання, а в недостиглому стані використовують для переробки.
Сорт отримав широке поширення серед садівників-аматорів.

 

Казачок

Казачок. Середньоранній, зимостійкий сорт.

Плодоносити починає на другий рік. Маса ягід - 3,4г. Вони мають оригінальний десертний кисло-солодкий смак, високий вміст вітаміну С, соковиту м'якоть, відрізняються прекрасною транспортабельністю.

Сорт високостійкий до американської борошнистої роси.

 

Африканець

Африканець. Скороплідний, урожайний, зимостійкий сорт з ягодами чорного кольору, майже без шипів. Слабо уражується борошнистою росою. Середнього терміну дозрівання. Ягоди мають масу 1,5-2,5 г з виключно високим, порівняно з іншими сортами, вмістом вітаміну С. Сорт універсального призначення, посухостійкий.

Недоліком є ​​лише невелика маса плодів.

 

Донецький крупноплідний

Донецький крупноплідний. Сорт середнього терміну дозрівання, зимостійкий і посухостійкий, з великими шипами. Відрізняється високою врожайністю ягід з масою 4,5г. Після дозрівання плоди обсипаються. Слабостійкий до борошнистої роси.

 

Радужний

Радужний. Сорт середнього терміну дозрівання, отриманий у відділі гірського садівництва НДІ садівництва Сибіру ім. М.А. Лісавенко в 1969 р. від посіву насіння сорту Льодяник. Автор Л.М. Забєліна.

Кущ середньорослий, середньорозлогий, середньої густини. Пагони середньої товщини, прямі або слабозігнуті, зелені зі слабким антоціановим рум'янцем на верхівці, без опушення. Здеревілі пагони середньої товщини, сірі, без опушення. Шипи середньої довжини і товщини, одинарні та потрійні, светлого забарвлення, розташовані по всьому пагоні перпендикулярно до нього. Бруньки середньої величини, одинарні, верхівкові - вільні, довгасті, загострені, коричневі, без опушення, відхилені.
Лист п'ятилопастний, середньої величини, зелений, без опушення, гладкий, щільний увігнутий, блискучий. 
Квітки середньої величини. Чашолистки рожеві, пелюстки віночка білі, незімкнуті, відхилені. Кисті по 1-2 ягоди, середньої довжини (5 см) і товщини, зелені, без опушення.
Ягоди середні і великі ( 2,7-4,5 г), одномірні, овальні, червоні, слабоблискучі. Шкірочка щільна, відрив сухий, легкий, транспортабельність хороша. Насіння середні за величиною, коричневі. Смак кисло-солодкий, ніжний. Чашечка середньої величини. Плодоніжки середньої довжини, зелені, без опушення. Хімічний склад ягід: розчинні сухі речовини - 10,0%, сума цукрів - 8,0% , титруєма кислотність - 1,9%, дубильні речовини - 0,2%.
Сорт зимостійкий, урожайний (6,8-9,4 т/га), характеризується хорошою самоплідністю, стійкістю до грибних хвороб. Переваги сорту - висока врожайність, привабливі ягоди. Недоліки сорти - сильна шипуватість.

 

 

 

СОРТИ СМОРОДИНИ

Сорти білої смородини


Версальська біла. Сорт середнього терміну дозрівання. Кущі середньорослі, средньорозлогі. Ягоди середньої величини (маса 1 ягоди 0,4-0,6 г), світло кремового кольору, десертного солодко-кислого смаку, довго не обсипаються. Зимостійкість добра. Стійкість до борошнистої роси висока, до антракнозу - середня.

Голландська рожева. Сорт середнього терміну дозрівання. Кущі високорослі, компактні. Ягоди середньої величини і великі (маса 1 ягоди 0,5-0,7 г), рожевого кольору, приємного десертного смаку. Урожайність і зимостійкість високі. Стійкість до борошнистої роси та антракнозу середня.

 

Сорти червоної смородини


Чулковська. Сорт раннього терміну дозрівання, формуючий сильнорослий слаборзлогий кущ. Самоплідність висока. Ягоди середньої величини (маса 1 ягоди 0,6-0,8 г), яскраво-червоні, приємного десертного смаку. Урожайність висока - 8-10 кг з 1 куща. Зимостійкість висока, стійкість до хвороб - нижче середньої.

Джонхер ван Тетс. Сорт середнього терміну дозрівання. Його почали вирощувати недавно, але завдяки багатьом позитивним якостям цей сорт швидко завоював популярність. Кущі сильнорослі, компактні, самоплідність висока, ягоди великі (маса 1 ягоди 0,7-0,8 г), яскраво-червоні, приємного десертного кисло-солодкого смаку. Урожайність і зимостійкість високі. Стійкість до борошнистої роси та антракнозу висока.

Ненаглядная. Сорт середнього терміну дозрівання. Кущі середньорослі, напіврозкидисті. Ягоди середнього розміру (маса 1 ягоди 0,6-0,7 г), червоні, приємного кисло-солодкого смаку. Урожайність, зимостійкість і стійкість до хвороб, що викликаються грибками, високі.

Голландська червона. Сорт пізнього строку дозрівання. Кущі середньорослі, середньорозлогі. Ягоди великі й середньої величини (маса 1 ягоди 0,6-0,8 г), яскраво-червоні, кисло-солодкого смаку. Урожайність досягає 8-10 кг із 1 куща. Зимостійкість і стійкість до хвороб, що викликаються грибками, висока.

Віка. Сорт средньораннього терміну дозрівання (ягоди дозрівають до 9 липня), відрізняються підвищеною зимостійкістю, врожайністю, стійкістю до захворювань. Кущ середньої висоти, пряморослий, густий, з товстими красивими пагонами. Листя великі, темно-зелені, шкірясті, з незвичайною серцеподібною основою. Плодові кисті щільні. Ягоди великі, пурпурно-червоні, солодкі, однакові за розміром.

Нива. Сорт середнього терміну дозрівання (ягоди дозрівають до 16 липня). Швидкоплідний, урожайний, стійкий до борошнистої роси та антракнозу. Кущ середньорослий, слабо розлогий. Вступає в плодоношення раніше за іншісорти - вже на другий рік після посадки. Ягоди великі, яскраво-червоні, з високим вмістом вітаміну С.

Осиповський. Сорт пізнього строку дозрівання (ягоди дозрівають до 20 липня). Зимостійкий, урожайний, стійкий до захворювань. Кущ сильнорослий, напіврозлогий, з густою кроною. Відрізняється пізнім терміном цвітіння, квіти і зав'язі не ушкоджуються весняними заморозками, а ягоди добре зав'язуються навіть в дощові холодні дні при відсутності бджіл.

Червона Віксне. Сорт средньораннього терміну дозрівання (ягоди дозрівають до 4 липня), зимостійкий, стійкий до захворювань. Кущ високий, сильнорослий, з великими листками. Відрізняється від інших сортів незвичайним кольором ягід - вони темно-вишневі, напівпрозорі і дуже смачні, з високим вмістом вітамінів С і Р.

ЗОЛОТИСТА СМОРОДИНА

Це близький родич чорної смородини. Часто її помилково називають гібридом чорної смородини і агрусу. Ця культура була завезена в Україну з Північної Америки на початку XIX століття. У плодах золотистої смородини містяться цукор, кислоти (лимонна, яблучна, бурштинова), пектинові речовини, вітамін С. Але найціннішим в ній є дуже високий вміст вітаміну А (каротину). Крім того, це дуже красива рослина, особливо в період цвітіння, коли кущ всипаний яскраво-жовтими квітами, аромат яких можна відчути навіть на відстані кількох метрів від рослини.

Ягоди дозрівають у серпні, їх споживають у свіжому вигляді та для переробки на джем, варення, компоти.

В народній медицині їх рекомендують при кашлі, коклюші і застуді - як потогінний засіб. Золотиста смородина - багаторічний чагарник з потужними, сильними і високими пагонами. Щорічно виростають однорічні пагони з генеративними бруньками, які плодоносять на наступний рік і пагони заміщення з плодівницями. Листочки ззовні схожі на агрусові. Квітки зібрані в суцвіття, мають сильний аромат. Плоди округлі, як у чорної смородини, різного кольору: коричневі, чорні, червоні, помаранчеві, жовті з середньою масою 5-7 г, з міцною товстою шкіркою. Шкірочка плодів - щільна. На смак - ягоди солодкі. Ягоди золотистої смородини ніколи не обсипаються і до всихання тримаються на довгих черешках. Ягода відділяється від гілки разом з довгою плодоніжкою і має довгий «вусик» - залишок вінчика квітки. Тому після збору ягід їх доводиться (подібно ягодам агрусу) доводити до «кондиції», озброївшись ножицями. Але це не зменшує цінних властивостей ягід і самої рослини.

Коренева система у золотистої смородини проникає глибоко в грунт, тому посуха для неї не страшна. Виходячи з біології плодових утворень і терміну їхнього життя, найкраще формувати золотисту смородину у вигляді маленького деревця на 70 сантиметровому штамбі. Втім, її можна вирощувати і у формі куща. Справа в тому, що листочки у золотистої смородини невеликі, тому кущ, навіть маючи чималу кількість пагонів, залишається незатіненим, добре освітленим і провітрюваним. Як у чорної і червоної смородини, на кущі формуються 15-17 різновікових гілок. Гілки старше 7-8-річного віку видаляють біля основи куща.

Золотиста смородина невибаглива до грунтів, легко переносить малородючі, сухі піщані, важкі глинисті, карбонатні, солонцюваті, грудкуваті грунти, але найкраще росте на легких і середніх суглинках з заляганням грунтових вод не ближче 1,5 м від поверхні. Добре росте на слабокислих і майже нейтральних грунтах з pH 5,5-6.

Золотиста смородина володіє надзвичайною посухостійкістю, добре переносить низькі температури, не підмерзаючи навіть при -37°C. Під час цвітіння витримує заморозки до -6°C без зниження врожайності, хоча цвітіння відбувається вже в такі терміни, коли ймовірність весняних заморозків вже минає.

Золотиста смородина може рости як в затінку, так і на відкритому місці. У чистій посадці для зменшення обробки грунту міжряддя краще замульчувати або задернувати. Поливу не вимагає, проте за умови регулярного зрошення - багаторазово збільшується врожайність.

В насадженні повинно знаходитися не менше двох сортів золотистої смородини, щоб вони запилювали один одного. Це необхідна і обов'язкова умова. В іншому випадку на кущах будуть лише поодинокі ягоди, а масового врожаю не отримаєте.

Золотиста смородина добре розмножується здерев'янілими і зеленими живцями, а також відводками і кореневими відростками.

Схема посадки 1х3м, інші операції з підготовки грунту і посадки такі ж, як і для чорної смородини.

Без спеціальної обрізки кущі золотистої смородини прямостоячі і виростають до 2 метрів і вище. На відміну від смородини інших видів, золотисту смородину можна вирощувати в штамбовій формі у вигляді деревця. Плодоносити золотиста смородина починає на другий рік після посадки і з кожним роком нарощує врожайність.

Золотиста смородина практично не уражається шкідниками і хворобами, що позбавляє необхідності застосування пестицидів і дозволяє вирощувати екологічно чисту продукцію.

ОБРІЗКА І ФОРМУВАННЯ КУЩА

Формувати кущ червоної та білої смородини (порічок) починають відразу після посадки: верхівки пагонів обрізають, залишаючи знизу по 3-4 бруньки. Надалі однорічні прирости на гілках не вкорочують, оскільки плодові бруньки в червоної смородини закладаються в основному на верхівках. Сформований кущ червоної смородини повинен мати 15-20 гілок різного віку. З добре сформованого куща урожай можна отримувати до 6-8 років, а іноді і більше.

Червону і білу смородину можна формувати і як шпалерну культуру, фіксуючи її пагони на двох-трьох рядах дроту (рис. 1). Таку ж форму надають кущу, розміщеному уздовж стіни будинку. Щоправда, при такій посадці доводиться регулярно обрізати всі пагони, що порушують плоску форму.

Рис. 1. Формування смородини на дротяній шпалері


Іноді червону смородину формують у штамбової формі (рис. 2), тоді вона має вигляд карликової яблуні правильної округлої форми. При формуванні куща таким способом у молодої смородини обирають один вертикально зростаючий, добре розвинений пагін, а всі інші вирізають безпосередньо біля землі. У залишеного пагона видаляють всі бічні гілки, розташовані нижче рівня 25-50 см від землі, створюють штамб, а гілки, розташовані вище, дещо вкорочують, викликаючи у них утворення нових розгалужень. Надалі обрізку проводять за наступним принципом: видаляють загущуючі пагони, а також ті, що ростуть вниз, всі пошкоджені пагони, а також пагони старше 7-8 років. Щорічно біля основи куща з'являються нові пагони, які потрібно видаляти відразу, не допускаючи їх росту. Коли вони ще зелені і дуже маленькі, їх можна просто виламувати, а при частковому здерев'янінні потрібно вирізати якнайнижче.

Рис. 2. Формування штамбової червоної і білої смородини
а - перший рік; б - другий рік; в - третій рік; г - доросла рослина.


Обрізка червоної і білої смородини має деякі відмінності від обрізки чорної смородини. Це пов'язано з певними відмінностями біології їх розвитку і плодоношення. Плодові бруньки у червоної і білої смородини в основному утворюються біля основи річних пагонів, а також на кільчатках - багаторічних плодових гілках. Тому в них і більш старі гілки також є плодоносними, тобто кущ червоної смородини не вимагає настільки частого виконання омолоджуючих обрізок, як чорна смородина. У дорослих рослин видаляють лише обламані, всихаючі і старі маловрожайні пагони, а для проріджування і освітлювання вирізають пагони, що виросли від основи куща.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Травень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних