Удобрення малини

Щорічно малина формує значну вегетативну масу. Значна частина органічної речовини видаляється з плантації малини разом з пагонами, що відплодоносили. Саме тому, для формування достатньої густоти плодоносних стебел з високим потенціалом продуктивності, плантація щороку має отримувати відповідну кількість елементів живлення.

Макроелементи

Азот

У грунті азот знаходиться у органічній формі (рослинні рештки та гумус) поступово переходячи у мінеральну форму, що є доступною для рослин. Інтенсивність мінералізаційних процесів залежить від температури, вологості та аерованості грунту. В насадженні малини процес мінералізації проходить інтенсивніше, якщо міжряддя утримуються під чорним паром. Азот у доступній формі є мобільним у грунті, і тому важливо розподілити норму мінерального азоту по дозах і строках внесення для ефективного використання добрива та забезпечення малини цим елементом у найбільш важливі періоди росту.

Для розрахунку норм внесення азотних добрив крім родючості грунту беруть до уваги тип малини (так, як плантація осінньої малини повністю скошується після плодоношення – вона потребує підвищених норм азотних добрив для формування прийнятної густоти на наступний рік), та система зрошення.

У додатку 2 приведена схема удобрення малини азотними в залежності від цих умов. Ця схема є орієнтовною, і має бути скоригована базуючись на результатах листового аналізу. Для звичайної малини рекомендується вносити 50-75% рекомендованої норми в ранньовесняний період, а решту – через 1-2 місяці. Для ремонтантної малини третину рекомендованої норми вносять ранньою весною, третину – через 1-2 місяці, а останню третину – за декілька тижнів до початку плодоношення, але не пізніше середини серпня, щоб не викликати надмірного вегетативного росту рослин в осінній період.

Варто відмітити, що сильнорослі сорти малини потребують підвищених норм азоту для більш повної реалізації свого потенціалу урожайності. Якщо азот використовують для фертигації – оптимальна концентрація цього елементу 0,01 % по д.р. в період вегетативного росту і 0,005 % – в період плодоношення. Фосфор та калій.

Норми внесення фосфорних та калійних добрив залежать від результатів аналізу ґрунтової проби. Для початку рекомендується використовувати норми, приведені в додатку 3. Так, як крім забезпеченості грунту цими елементами кількість фосфору та калію, що необхідна рослинам залежить від сорту та стану насадження, в подальшому ці норми коригуються базуючись на результатах листкового аналізу.

Кальцій

Дефіцит кальцію проявляється досить рідко. Проте на грунтах з легким механічним складом або з низьким рівнем рН, якщо результат аналізу грунту показує низький вміст кальцію, рекомендується використовувати мінеральні добрива, що містять цей елемент (кальцієва селітра), чи використовувати гіпс (сульфат кальцію).

Ефективним методом коригування забезпеченості кальцієм є позакореневе підживлення нітратом кальцію чи комплексними добривами.

Магній

Дефіцит магнію теж проявляється лише в окремих випадках, і в основному асоціюється з низьким рівнем рН (якщо не проводилось гіпсування).

Якщо результати листкової проби показали дефіцит цього елементу живлення – можна внести позакоренево 0,8-1,0 кг/га д.р. магнію у вигляді сульфату.

Мікроелементи

Бор

Бажано провести аналіз грунту на наявність цього елементу живлення.

Дефіцит бору спричиняє затримку у пробудженні бруньок, листки, що утворилися з таких бруньок видовжені та папоротеподібні. Суттєва нестача бору може призвести до відмирання молодих пагонів.

Цей елемент досить рухливий у грунті, тому є необхідність внесення бору щороку.

Грунтове внесення - 1,0-1,5 кг/га д.р. бору (у вигляді борної кислоти), або, при появі перших ознак дефіциту - 0,1-0,15 кг/га д.р. позакоренево (солюбор чи борна кислота).

Мідь

При дефіциті міді рекомендується внесення в грунт 5-10 кг/га д.р. у вигляді сульфату.

Мідь має здатність акумулюватись у грунті при регулярному внесенні, і деколи досягає критичної для рослин малини кількості.

Марганець

Дефіцит марганцю проявляється рідко, проте в грунтах з нейтральною чи лужною реакцією рослини можуть проявляти ознаки дефіциту цього елементу – листові пластинки між провідними пучками жовтішають, а молоді – залишаються зеленими.

Внесення марганцю в грунт малоефективне, тому, що при лужній реакції він одразу ж стає недоступним для рослин. Тому практикується внесення лише в прикореневу зону через систему краплинного зрошення або кількаразове позакореневе підживлення 1,0-2,0 кг/га д.р. сульфатом чи хелатними формами цього елементу.

Цинк

При дефіциті цинку у грунті рекомендується вносити сульфат цинку в грунт суцільним (5-10 кг/га д.р.) чи рядковим методом (1-3 кг/га д.р.). Сульфат цинку також можна використовувати для позакореневого підживлення в дозі 0,5 кг/га д.р. при концентрації робочого розчину 0,3-0,4%.

Залізо

Малина вимоглива до наявності заліза у грунті. При дефіциті заліза молоді листки помітно світлішають чи жовтіють. Краї листових пластинок набувають коричневого кольору. Часто у грунті є в наявності досить високі запаси заліза, проте цей елемент не завжди доступний для рослин. Так, як при внесені в грунт залізо може переходити в недоступні форми, оптимальним способом внесення заліза є позакореневе підживлення сульфатом чи хелатними формами у дозі 0,8-1,0 кг/га д.р.

Способи внесення добрив

Мінеральні добрива в основне та передпосадкове удобрення вносять шляхом розкидання туків по поверхні поля використовуючи розкидачі НРУ-0,5 чи РУМ-5 та послідуючу їх заробку у грунт. Після посадки суцільне внесення добрив є економічно не доцільним, оскільки рослини малини не зможуть використати елементи живлення з міжрядь. Тому розкидачі обладнують обмежувачами, що спрямовують добрива у ряди.

Досить ефективним є внесення добрив через систему краплинного зрошення.

При фертигації використовуються водорозчинні форми мінеральних добрив, які відразу ж після внесення стають доступними для рослин. Висока ефективність використання таких добрив компенсує підвищену їх вартість.

Для рівномірності внесення спочатку проводять полив водою без добрив майже до повної вологоємності, потім подають у поливну систему розчин добрива, а по закінченню фертигації промивають систему чистою водою. Особливо важливо заздалегідь перевірити сумісність добрив (якщо одночасно планується вносити декілька видів), щоб запобігти блокуванню емітерів зрошувальної системи осадом.

Листкове підживлення практикується для внесення мікроелементів та азоту. Цей спосіб досить ефективний для оперативного реагування, якщо результати листкового аналізу показали дефіцит того чи іншого елементу, або цей дефіцит вже проявився у насадженні.

Методи визначення потреби рослин у елементах живлення

Дефіцит навіть одного з основних макро- і мікроелементів призводить до суттєвого зниження продуктивності насадження. В більшості випадків нестачу того чи іншого елементу живлення можна виявити по зовнішньому вигляду рослини, хоча такий підхід є досить загальним – проявлення ознак дефіциту декількох елементів ідентифікувати досить складно. До того ж, наявність ознак дефіциту свідчить про те, що фізіологічний стан рослин вже послаблено і внесення відповідних добрив матиме запізнілий ефект.

Набагато ефективнішим є ідентифікація елементів живлення по результатах аналізу листкової проби. Цей метод дає змогу визначити вміст кожного елементу окремо і вчасно зреагувати у випадку дефіциту.

Зазвичай проба листя береться в середині літа (в рік посадки) і в період масового цвітіння (в роки плодоношення). Проба має 50 типових, молодих, повністю розвинутих листків з черешками зібраних з 10 рослин.

В додатку 4 приводиться таблиця оптимального вмісту основних макро- і мікроелементів при проведенні листкового аналізу рослин малини.

 

АВТОРИ:

Босий Олег Володимирович

Дмитраш Ніна Іванівна

Чепернатий Євгеній Володимирович

Поперечна Олена В'ячеславівна

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних