Помаранчева іржа - найбільш серйозне захворювання з поміж кількох видів іржі, що вражають ожину та малину. Всі види чорної і фіолетової малини, а також більшість сортів ожини є дуже сприйнятливими до помаранчевої іржі. Проте, дане захворювання взагалі не вражає червону малину.
На відміну від інших типів грибів, які інфікують ожину, гриб помаранчевої іржі діє "системно", вражаючи коріння, кореневу шийку і пагони інфікованої рослини. Це багаторічний гриб, який може протягом декількох років знаходитися всередині кореневої системи рослини нижче рівня грунту. Після того, як одного разу рослина інфікується помаранчевою іржою, це захворювання залишатиметься в ній на все життя. Помаранчева іржа зазвичай не призводить до загибелі рослини, але здатна пригнічувати та послаблювати її, через що ягода на інфікованій рослині значно дрібнішає, або може взагалі бути відсутня.
Симптоми
Інфіковані помаранчевою іржою рослини легко ідентифікуються (визначаються) одразу після пробудження рослин навесні. Молоді пагони утворюються слабкими і тонкими. Нове листя на таких пагонах відстає у рості або може бути деформованим і мати блідо-зелене аж до жовтуватого забарвлення (рис. 2,3). Це потрібно пам'ятати і врахувати при контролі захворювання, тому що інфіковані рослини в цей час можуть бути легко виявлені і видалені з поля. Протягом декількох тижнів, нижня поверхня уражених листків покривається восковими пухирцевими пустулами (гнійничками), які в майбутньому стають порошкоподібними і мають яскраво-помаранчеве забарвлення. Завдяки своєму яскраво-помаранчевому іржавому вигляду захворювання і отримало свою назву (рис. 1). Вражене іржою листя засихає і опадає наприкінці весни або на початку літа. Пізніше, в цьому ж сезоні, можуть з'явитися молоді інфіковані пагони, які матимуть здоровий вигляд. У цей період інфіковані рослини дуже важко ідентифікувати. Фактично, інфіковані рослини і в наступні роки будуть утворювати слабкі і тонкі молоді пагони, та будуть мати або дрібну ягоду, або ягода може бути відсутня взагалі.
Збудник помаранчевої іржі та розвиток хвороби
Збудниками помаранчевої іржі можуть бути два майже ідентичні гриба - Arthuriomyces peckianus та Gymnoconia nitens, які відрізняються лише кількома відмінностями свого життєвого циклу.
Наприкінці травня - на початку червня вітер і дощові бризки поширюють яскраво-помаранчеві еціоспори з пустул інфікованого листя на здорове листя, де вони спочатку інфікують лише локальні зони окремих дорослих листків. За сприятливих для розвитку інфекції умов навколишнього середовища, спори проростають і проникають в листя. Приблизно через 21-40 днів після зараження, на внутрішній стороні інфікованого листя з'являються маленькі, буро-чорні теліоспори. Теліоспори проростають, утворюючи базидії, які в свою чергу утворюють базидіоспори. Пізніше, базидіоспори інфікують рецептори на кінчиках пагонів, на яких вони знаходяться. Вони також можуть інфікувати бруньки або нові пагони, що формуються в кронах здорових рослин в літній період.
Гриб системно вражає молоді рослини, що відростають від кореневої системи інфікованих рослин, і нове коріння. Як наслідок, в наступному році молоді пагони, що утворяться від інфікованої кореневої системи будуть вражені іржою. Гриб може багато років зимувати в середині інфікованої рослини у вигляді міцелію. Розвитку помаранчевої іржі сприяє низька температура і висока вологість. Температура в діапазоні від 6 до 23оС сприяє проникненню і розвитку грибка, а більш високі температури зменшують відсоток проростання спор. При температурі 25оС еціоспори проростають дуже повільно, і розвиток хвороби сильно сповільнюється. Проростання спор і їх проникнення в рослину припиняється за температури понад 30оС. Еціоспори потребують тривалих періодів мокрого листя, перш ніж вони почнуть проростати, проникати в рослину та інфікувати її.
Контроль
1. Для закладання нових насаджень необхідно використовувати безвірусний, високо оздоровлений посадковий матеріал.
2. Ранньою весною, виявивши інфіковані рослини, необхідно видалити їх з насадження разом з корінням та знищити до початку утворення нових пустул і вивільнення помаранчевої маси спор. Якщо цього не зробити, спори будуть і надалі інфіковувати здорові рослини.
3. Навколо насадження необхідно видалити всі дикорослі рослини ожини та малини, оскільки вони можуть служити в якості резервуара для захворювання.
4. Слід підтримувати нормальну циркуляцію повітря в насадженні, обрізаючи та видаляючи старі пагони одразу після закінчення збору врожаю, проріджуючи здорові пагони в рядках, і підтримуючи насадження вільним від бур'янів.
5. На комерційних виробничих насадженнях для боротьби з помаранчевою іржою можливе застосування фунгіцидів. Проте, на невеликих присадибних ділянках використовувати фунгіци не рекомендується.
- Біологічні особливості культури
- Характеристика сортів суниці
- Вибір ділянки та аналіз грунту
- Внесення меліорантів та добрив
- Підготовка грунту та висадка розсади
- Догляд за плантацією на протязі сезону
- Захист від шкідників та хвороб
READMORE- Біологічні особливості культури
- Вибір місця та підготовка грунту
- Висаджування саджанців малини
- Особливості технологій вирощування
- Економічна ефективність вирощування
READMORE- Загальна інформація про культуру
- Морфологічні та біологічні особливості
- Технологія вирощування ожини
- Захист від шкідників і хвороб
READMORE- Біологічні особливості культури
- Посадковий матеріал чорниці (лохини)
- Характеристика сортів чониці (лохини)
READMORE- Біологічні особливості культури
- Вибір ділянки та підготовка грунту
- Захист від весняних заморозків
Чорна смородина:
- Особливості чорної смородини
- Розмноження чорної смородини
Червона та біла смородина:
- Сорти червоної і білої смородини
Золотиста смородина:
- Особливості золотистої смородини
READMORE- Біологічні особливості агрусу
- Фізіологічні (неінфекційні) розлади агрусу
- Обробіток та догляд за агрусом
READMORE