Посадковий матеріал чорниці високорослої (лохини)

Види посадкового матеріалу

Для закладання комерційних насаджень чорниці (лохини) використовують одно-, дво- або трирічні саджанці з закритою кореневою системою. 

Фото з розсадника Driesvenplant (Нідерланди): Стандартні 2-річні саджанці чорниці (лохини) для закладання комерційної плантації 

Стандартний дворічний саджанець зазвичай дає перший урожай на наступний рік після висаджування. В рік посадки на рослині видаляють цвіт, що стимулює активний вегетативний ріст. Часто часткове чи повне видалення цвіту практикують і на другий рік після посадки таким чином відкладаючи плодоношення ще на сезон. Такий підхід дає можливість сформувати більш продуктивну рослину з великою вегетативною масою та достатньою кількістю плодових бруньок.  

Деколи виробники використовують однорічні саджанці, які, перед висадженням на плантацію, дорощуються один сезон у господарстві. Таким чином можна дещо знизити витрати на посадковий матеріал (враховуючи додаткові затрати на дорощування у розсаднику та певний відсоток загибелі саджанців) та суттєво скоротити вартість транспортування (так, в один рефрижератор ємкістю 86 м3 вміщуєтсья лише 10 – 12 тисяч дворічних саджанців, або біля 30 000 однорічних).                  

Фото з розсадника FallCreek (США): Однорічні саджанці чорниці (лохини) для подальшого дорощування посадкового матеріалу  

Посадковий матеріал чорниці (лохини) може бути вирощений з використанням технології in-vitro, або традиційними методами (черенкуванням зеленими чи здерев’янілими живцями).

Деякі виробники надають перевагу саджанцям, що вирощені традиційними методами (через проблеми, що виникали у минулому з використанням in-vitro матеріалу – при використанні помилкових концентрацій регуляторів росту in-vitro саджанець може мати високу силу вегетативного росту, проте обмежену продуктивність).

Останнім часом сучасні лабораторії in-vitro значно удосконалили технології вирощування посадкового матеріалу і можуть запропонувати якісні продуктивні саджанці у практично необмежених кількостях.  

Фото з розсадника FallCreek(США): Касетний саджанець чорниці (лохини), вирощений  in-vitro   

Одна з переваг саджанців in-vitro – велика кількість пагонів заміщення у перші 5-8 років життя рослини. Це дає змогу сформувати високопродуктивний кущ. 

 Фото з плантації в Орегоні, США: формування великої кількості пагонів заміщення у весняний період 

 

 Технологія вирощування саджанців 

Основні методи вирощування посадкового матеріалу чорниці у комерційному виробництві – вкорінення здерев’янілих чи зелених живців та розмноження з використанням технологій in-vitro.

Чорницю також можна вирощувати з насіння, щепленям, та іншими методами, проте такі підходи практикуються в основному селекційними та дослідними установами і мають обмежене використання у комерційному виробництві.

Живці для розмноження заготовляють з маточних рослин, які вирощують на високому агрофоні з регулярними обробками засобами захисту. При заготівля живців з плодоносної плантації спочатку необхідно відібрати рослини, що відповідають всім ознакам того чи іншого сорту, не мають прояву захворювань, пошкоджень шкідниками чи дефіциту елементів живлення. Якщо планується заготувати здерев’янілі живці – вибір рослин, з яких вони нарізатимуться бажано зробити на протязі сезону вегетації.

Більшість сортів, що були виведені останнім часом, захищені авторським правом. Посадковий матеріал таких сортів, як для продажу, так і для використання в межах господарства, можна вирощувати лише при наявності ліценції та при умові сплати роялті за кожен вирощений саджанець.

Наприклад, до таких сортів відносяться найновіші сорти високорослої чорниці виведені у Мічиганському Державному Університеті – Дрейпер (Draper®), Ліберті (Liberty®) і Аврора (Aurora®). 

Розмноження здерев’янілими живцями. Найбільш поширений метод розмноження чорниці (лохини) - це вкорінення здеревянілих живців. Цей метод не потребує значних інвестицій у обладнання і, для більшості сортів, дає задовільний результат.

Живці заготовляють з однорічних приростів довжиною 30-50 см восени після опадання листя або в зимово-весняний період, після того, як рослина перебувала в періоді спокою як мінімум 6-8 тижнів (при температурі нижче 7оС).

Живці нарізають з рослин, що не мають видимих симтомів хвороб чи дефіциту елементів живлення, вони мають бути добре визрівшими (бажано вибраковувати пагони останньої хвилі росту, що повністю не визріли). Також відбраковують частину пагона, що містить генеративні бруньки - формування таких бруньок перерозподіляє концентрацію регуляторів росту і такі живці практично не вкорінюються (видалення генеративних бруньок вручну не покращить вкорінення живця).

Бажано, щоб живці були товщиною не більше 4-6 мм та довжиною 8-10 см (3-4 бруньки). Верхній зріз роблять прямим над верхньою брунькою, нижній – скошеним під нижньою. Зрізи бажано робити гострим ножем (щоб поверхня зрізу залишалась рівною).

Живці звязують у пучки, слідкуючи, щоб вони були орієнтовані в однаковому напрямку. Якщо виникає необхідність тимчасового зберігання живців (до 1 тижня) – пучки укладають у ящики з вологим торфом чи тирсою і тримають при температурі +2…+4оС. При потребі більш тривалого зберігання (до 3-х тижнів) пучки бажано обробити фунгіцидом та упаковати у поліетиленову плівку.

Для укорінення використовують субстрат, що складається з верхового нерозкисленого торфу, піску та перліту (для більшості сортів задовільні результати можна отримати при використанні торфу та перліту в пропорції 50:50, проте деякі – наприклад Блукроп, краще вкорінюється у чистому торфі).

Для висаджування живців використовують плівкові чи скляні парники з 50% притіненням та добрим дренажем. Шар субстрату має бути не менше 10 см (нижняя частина живця не повинна доторкатись до основи парника). Можна використовувати парник з електропідігрівом основи – для вкорінення чорниці температуру основи підтримують на рівні 21оС.

Як мінімум за тиждень до висаджування субстрат добре зволожують.

Живці висаджують коли мине загроза сильних заморозків, їх розміщують вертикально, схемою 5х5 см, лише з однією верхньою брунькою назовні. Відразу після висаджування субстрат поливають для того, щоб він осів і більш щільно прилягав до живців. Через декілька тижнів після висаджування брунька прокидається і починає розвиватись пагін, проте коренева система формується лише через 12-14 тижнів.

При настанні теплої погоди рами парника трохи привідкривають на денні години – при цьому необхідно слідкувати за вологістю субстрату. При необхідності поливи проводять вранці, до настання спекотної погоди.

Підвищена концентрація солей суттєво погіршує вкорінення, тому підживлювати саджанці розпочинають лише при сформованій кореневій системі. Для стимулювання росту можна використовувати сульфат амонію в концентрації 10 г на літр води (на квадратний метр парника), відразу після підживлення рослини залишки добрива на листі обов’язково змивають чистою водою.

Після формування кореневої системи рослини загартовують на протязі декількох тижнів, частково відкриваючи парник в денні години. Після загартування плівку знімають, проте залишають притінюючий матеріал.

Для перезимівлі молоді рослини можна залишити у парнику чи викопати, упакувати у плівку (чи ящики з вологою тирсою) і зберігають у холодильнику при температурі 0…+4оС. 

Розмноження зеленими живцями. Живці для зеленого черенкування заготовляють на початку літа відразу після затухання першої хвилі росту. Можна також використовувати живці з другої чи третьої хвилі росту, проте за даними досліджень відсоток їх вкорінення дещо нижчий. Живці нарізають довжиною біля 10 см і видаляють нижні листки, залишаючи лише два верхніх. Як і при підготовці здерев’янілих живців, важливо, щоб зріз був якомога рівніший, тому краще використовувати гострий ніж чи садові ножиці (але не секатор). Відразу після нарізання живці зволожують і загортають у вологу мішковину. Бажано використовувати як маточний матеріал живці з молодих росли, які краще вкорінюються.

Для покращення вкорінення можна використовувати регулятори росту шляхом занурення нижньої частини живця в тальк з індоліл-масляною кислотою (комерційні препарати RhizoponAA або Hormodine) або спиртовий розчин суміші індоліл-масляної та індоліл-оцтової кислоти (DipandGrow).

Субстрат для укорінення має бути достатньо пористий, утримувати достатню кількість води, проте забезпечувати добрий дренаж при перезволоженні. У якості субстрату використовують чистий верховий торф, подрібнену кору соснових порід, або суміш цих матеріалів з перлітом чи піском.

При розмноженні зеленими живцями надзвичайно важливо підтримувати листки не вкорінених живців зволоженими на протязі дня. З цією метою використовують систему туманоутворення з денним/нічним таймером, що вмикається на 5-10 секунд кожних 10 хвилин. Періодичнісь та тривалість поливів залежить від швидкості висихання листка (в спекотні сонячні дні – частіше, у хмарні прохолодні - рідше). Тому налаштування контролера необхідно змінювати в залежності від умов, або використовувати датчик зволоженості листка, який при пересиханні автоматично подає сигнал на ввімкнення системи.

Приблизно через 2-3 тижні після висаджування утворюється калюс і живець починає вкорінюватись. З цього моменту бажано зменшити частоту та тривалість поливів та поступово знімати притінення. Після утворення кореневої системи рослини можна підживлювати слабким розчином мінеральних добрив (як і здерев’янілі вкорінені живці).

Восени або наступної весни рослини пересаджують у більші ємкості (1,5-3,0 л) для подальшого дорощування перед висадкою в поле.        

Розмноження чорниці (лохини) in-vitro. З використанням данних досліджень: Anderson 1975, Anderson 1978, Billings et al. 1988, Kyte and Briggs 1979, McCullouch and Briggs 1982, Nickerson 1978, Preece and Sutter 1991, Zimmerman and Broome 1980.

На протязі останніх десятиліть технологія вирощування посадкового матеріалу чорниці шляхом іn-vitro суттєво покращилась і на сучасному етапі дає змогу в короткі терміни виростити практично необмежену кількість якісного однотипного посадкового матеріалу, вільного від вірусів, збудників хвороб та шкідників.

В якості експланту відбирають живець з одним міжвузлям з молодого пагона в активній фазі росту. З живця видаляють листки слідкуючи, щоб не пошкодити бруньку, і промивають водою з додаванням миючого засобу.

Потім експлант промивають у 0,1% розчині детергенту у стерильній дистильованій воді (Полісорбат 20, комерційна назва Tween 20) на протязі 5 хв та занурюють у 70% етиловий спирт на 30 секунд. Після обробки експлант тричі промивають у стерильній дистильованій воді та занурюють у стерильний розчин антиоксиданту (суміш лимонної та аскорбінової кислоти 1/1) після чого знову промивають у стерильній воді на протязі 2 хв.

Експлант обрізають, щоб верхній та нижній зріз знаходився принаймі на 5 мм від бруньки та поміщають у стерильний агар.

Після 4 тижнів вирощування видовжені пагони (біля 4 см) матеріал пересаджують на свіжий агар, витримують ще 4 тижні та продовжують розмноження використовуючи культуру листків: листочки видаляють з рослини, надряпують скальпелем і розміщують на свіжий агар – нові пагони утворюються по периметру листка в місцях подряпин.

Матеріал пересаджують кожних 2-4 тижні – при останньому пересаджуванні перед виведенням культури з іn-vitro у агар перестають додавати цитокініни для стимулювання видовження пагонів.                

Для пересаджування використовують пагони довжиною 2-3 см, їх укорінюють на суміші торфу, перліту та вермикуліту (1/1/1).

Середовище:

Використовують стандартне середовище Мурасіге-Скуга (MS) половинної концентрації з додаванням вітамінів, цитокінін 6-(α,α-диметилаліламіно)-пурін (2iP), цукрозу та Агар.

Освітлення: 2150 – 4300 люмен/м2, тепло- та холодно-білі флуоресцентні лампи, 16 годин освітлення/ 8 годин темряви.

Температурний режим: 24…26оС.

Середовище для рослин роду Vaccinium, мг/л:

         MS (солі по Мурасіге-Скугу)    -         2,314

         Інозитол                                  -         100

         Тіамін HCl                               -          0,4

         Цитокініни 2іР                         -          4,0

         Цукроза                                  -         20 000

         Агар                                       -          4 000

         рН                                          -          5,0

Більш детальну інформацію щодо організації лабораторії та технології вирощуванні рослин in-vitro можна отримати з публікації "Рослини з пробірки" (автори Л. Кайт та Д. Кляйн).

 

Експерт з вирощування ягідних культур

Босий Олег Володимирович

  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

?>