Обробіток та догляд за агрусом

Вибір місця. Під агрус на ділянці бажано відводити помірно зволожені місця, але з хорошою повітропроникністю грунту. Так само, як і чорна смородина, агрус не переносить перезволоження грунту. Тому треба намагатися уникати посадок в заболочених низинах, в місцях з високим стоянням грунтових вод, а також з тривалим застоєм води навесні і восени. У таких умовах кущі ростуть дуже слабо, покриваються лишайниками, а нестійкі сорти сильно уражуються борошнистою росою.

Підготовка грунту. Грунт під посадку агрусу готують таким же чином, як і для смородини. Враховуючи, що агрус більше потребує калію, завчасно суцільно під перекопування на 1 м площі майбутньої посадки вносять 8-10 кг органічних добрив, 20 г фосфорних за д.р., або 100-120 г суперфосфату гранульованого, і 40 г калійних за д.р., або 80-100 г сірчанокислого калію.
При посадці в яму вносять 8-10 кг органічних, 30-40 г фосфорних за д.р., або 150-200 г суперфосфату гранульованого, 20-30 г калійних за д.р., або 40-60 г сірчанокислого калію.

Посадка. Найбільш сприятливий термін посадки агрусу - осінь. Посадочні роботи починають наприкінці вересня і закінчують у 2-й декаді жовтня. Весняна посадка небажана, оскільки агрус дуже рано починає рости, тому посаджений навесні, погано приживається.
В ряду кущі агрусу розміщують на відстані 1,5 м один від одного. Саджанці агрусу садять із заглибленням кореневої шийки на 5-6 см нижче рівня грунту, без нахилу. Техніка посадки така ж, як і для смородини.

Обробіток грунту. Восени ряди і міжряддя перекопують із внесенням добрив, але грудки не розбивають для кращого затримання вологи. Під кущами грунт перекопують мілко (на 6-8 см) і обережно, щоб не пошкодити основну масу мочкуватих коренів, які у агрусу розташовуються біля поверхні.
Вельми цінний агротехнічний прийом - мульчування грунту навколо куща і біля нього. Таке мульчування грунту створює сприятливий водний і поживний режим в корневому шарі та перешкоджає росту бур'янів.
При хорошому мульчуванні необхідність в розпушуванні грунту різко скорочується. В якості мульчі можна використовувати перегній, добре перепрілий гній, розклавшийся торф і т.п. Під один кущ витрачають до 10-20 кг мульчі.

Добрива. Порівняно зі смородиною агрус більше потребує забезпечення калієм і, крім того, менш чутливий до хлоридних форм калійних добрив.
Якщо рослини були посаджені восени, то добрива, крім тих, які були внесені раніше, не вносять. Якщо посадка була зроблена навесні, то через 2-3 тижні їх можна підживити азотними добривами з розрахунку 6-8 г д.р., або 13-16 г сечовини, на 1 м. Добриво потрібно після внесення відразу заробити в грунт, після цього добре полити рослини. Зазначені дози вносять щорічно в перші 3 роки після посадки, в наступні роки до кінця вирощування куща на одне місце вносять по 10-12 г д.р., або 25-30 г сечовини.
Органічні (4-6 кг), фосфорні (6-8 г д.р., або 30 - 40 г суперфосфату ), калійні (10-12 г д.р., або 20-25 г сірчанокислого калію) добрива з розрахунку на 1 м можна вносити раз на 2-3 роки восени або навесні.

Полив. Агрус в порівнянні з іншими ягідними чагарниками легше переносить тимчасову нестачу вологи. Однак і він досить вимогливий до оптимальної вологості грунту (70-75% ППВ). При нестачі вологи перший полив агрусу доцільно провести після цвітіння в період росту ягід і пагонів (1-а декада травня - 1-а декада червня). При дуже посушливій погоді другий полив необхідний у фазу формування і наливу ягід (2-3-я декади червня). Дуже важливий осінній полив (3-тя декада вересня - 1-а декада жовтня) для посилення росту коренів і поліпшення умов перезимівлі рослин. Під один кущ залежно від вологості грунту і повітря витрачають від 40 до 60 л води. Способи поливу такі ж, як для чорної смородини.

Обрізка. При обрізанні агрусу, так само як і будь-якого іншого чагарнику, прагнуть створити кущ з різновіковими, добре розвиненими і вдало розміщеними гілками. Сорти агрусу, у яких гілки плодоносять 5-6 років (Зміна, Орлятко, Колобок та ін), обрізають так само, як і чорну смородину. У сортів Російська, Московський червоний, Фінік, що мають більш довговічні скелетні гілки, ніж у чорної смородини (в середньому 6-8 і навіть 10 років), гілки видаляють в більш старшому віці. Одновікові гілки можна вирізати не в один рік, а на два-три. Крім того, у агрусу більшою мірою застосовують омолоджуючу обрізку скелетних гілок і проріджування загущающих нульових пагонів таким же чином, як і у червоної смородини.

Збір врожаю. Ягоди агрусу можна знімати в різному ступеня зрілості. Однак у більшості випадків їх краще збирати недозрілими, так як тоді з них одержують гарні компоти. Напівдозрілі ягоди придатні для приготування джему, зрілі йдуть на соки.
Садоводи можуть збирати агрус вибірково. Якщо мають намір приготувати компоти або варення, то прибирати агрус слід вручну, а якщо для соку, то струшувати, зчісувати і після сортування переробляти.

Тривалість вирощування агрусу. При хорошому стані кущів і достатній врожайності агрус можна обробляти на одному місці 12-15 років і більше.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Жовтень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
30 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних