Фітопатогенні нематоди – одна з основних причин низької урожайності ягідних культур

nematode-300x225

Фітопатогенні нематоди – група шкідників, яка часто залишається поза увагою, особливо у невеликих виробників ягідних культур. Адже, на відміну від комах – їх практично не можливо побачити неозброєним оком, а типові ознаки ураження – пригнічення росту та розвитку рослин, передчасне пожовтіння листя, зниження урожайності, зменшення розміру ягоди, тощо, часто списують на проблеми з живленням чи поливом. Про це повідомляє автор даної статті Олег БОСИЙ на сайті ТОВ ФруТек www.ft.ua (посилання на оригінальну статтю - https://www.ft.ua/nematods)

В той же час, за даними численних наукових досліджень, підвищена популяція деяких видів фітопатогенних нематод, не рідко стає причиною втрати від 20-30 до 50-60% потенційного врожаю.

Окрім того, вченими було доведено, що основною причиною так званої «грунтовтоми» в старих садках та ягідниках є величезна популяція вільноживучої (мігруючої) нематоди Pratylenchus penetrans, а відома проблема південно-східних регіонів США, де, останнім часом, замінюють традиційні південні сорти лохини на сорти нової генерації (які висаджувались на тих же полях без належної сівозміни) теж спричинена нематодами. Занадто високий відсоток випадів рослин після висаджування, слабкий ріст молодих рослин, перманентний прояв дефіциту елементів живлення – симптоми, що отримали загальну назву BRD – Blueberry replant disease (хвороба пересадки лохини) в дійсності пов’язана з накопиченням критичної популяції нематоди роду Mesocriconema.

Загалом нематоди поділяють на:

Ендопаразитів – ті види, які проникають в рослину, живуть та розвиваються в середині її органів (коріння, листя, бруньки, тощо). Для ягідних культур, в грунтово-кліматичних зонах України, типовим прикладом нематод-ендопаразитів можна назвати Суничну нематоду (Aphelenchoides fragariae), Стеблову нематоду (Ditylenchus dipsaci) та Північну галову нематоду (Meloidogyne hapla).

Важливо відмітити – нематоди-ендопаразити потрапляють до виробника або із зараженим садивним матеріалом, або переселяються з рослинних решток від попередньої культури (цього самого чи іншого виду, на якому вони здатні паразитувати).

Екзопаразитів – види, які пошкоджують органи рослини (коріння) ззовні та здатні до міграції. До найбільш поширених нематод-екзопаразитів на ягідних культурах відносять Логнідорус видовжений (Longidorus elongatus) та кинжальні нематоди (Xiphinema spp.)

Також є нематоди, які здатні мігрувати від рослини до рослини, проте, на певний час, можуть повністю проникати в органи рослини (коріння). Класичний і досить поширений в Україні представник цієї групи – Проникаючий пратиленх (Pratylenchus penetrans).

Нематоди-екзопаразити можуть теж потрапити до виробника з садивним матеріалом. Наприклад з саджанцями суниці чи малини з відкритою кореневою системою, які вирощувались на зараженому полі, або саджанцями лохини, вирощених в субстраті з додаванням заселеного нематодами грунту чи торфу. Проте, значно частіше, серйозні проблеми з мігруючими нематодами виникають при існуючому критичному заселенні ділянки, яка використовувалась для посадки.

Сунична нематода (Aphelenchoides fragariae) – ендопаразит, який поселяється всередині рослини суниці та деяких інших розоцвітих. Шкідник має лише 0,5 – 1 мм довжини (тобто його не можливо виявити неозброєним оком), проте, розвиваючись у ріжку, генеративних та вегетативних бруньках, проявляється характерним деформованим листям, укороченими квітконосами та черешками, пригніченим ростом та сповільненим розвитком рослини навесні (інколи комплекс вказаних ознак називають «весняною карликовістю» і плутають із зараженням суничним кліщем, який, в дійсності, часто іде «в комплекті» з суничною нематодою).

Ця нематода поширюється в основному із зараженим садивним матеріалом та, в значно меншій мірі, від рослини до рослини в процесі обробітків. Фітосанітарна служба контролює відсутність цього шкідника у саджанцях, які вирощуються сертифікованими розсадниками чи імпортуються з інших країн.

Якщо така нематода виявлена – плантацію доцільно знищити. Наявними комерційно доступними засобами захисту «вилікувати» уражені рослини неможливо. За декілька років на цьому ж полі можна закласти нову плантацію сертифікованим садивним матеріалом.

Стеблова нематода (Ditylenchus dipsaci) може заселяти значно ширший перелік рослин, це найбільш шкодочинна нематода для цибулі, часнику, яка також уражує томати, бобові та інші види рослин. Переноситься як з садивним матеріалом, так і через повторне заселення з рослинних залишків (в умовах підвищеної вологості, при наявності на пагонах рослин водної плівки – шкідник піднімається по вологій поверхні та проникає в рослину через листові продихи).

Шкодочинність стеблової нематоди на суниці садовій значно менша, ніж у випадку з суничною нематодою. Для кущових ягідників (напр. лохини) проблеми з стебловою нематодою спостерігається лише у розсадниках, які вирощують саджанці живцюванням (при наявності нематоди помітно знижується відсоток укорінення, сповільнюється ріст та розвиток, проте, для більш дорослих рослин, стеблова нематода вже не складає загрози).

Північна галова нематода (Meloidogyne hapla) – окрім широкого спектру овочевих та декоративних культур, уражує суницю садову, малину, ожину. Заселяючись через кореневу систему, шкідник продукує фітогормони, які спричиняють утворення потовщень чи наростів невеликого розміру (галів) на кінчиках та вздовж коренів. Ці новоутворення на рослинах родини розоцвітих добре помітні, що дозволяє швидко ідентифікувати проблему.

Галові нематоди можуть потрапити як і з зараженим садивним матеріалом (це досить легко виявити при огляді саджанців з відкритою кореневою системою), так і знаходитись в грунті до висаджування рослин.

Проникаючий пратиленх (Pratylenchus penetrans) – мігруючий ендопаразит – з грунту переселяється в тонкі корені рослини-хазяїна, певний час живе та живиться, піднімаючись вздовж кореня і спричиняючи характерні видовжені некротичні плями (помітні на тонкому обростаючому корінні). Протягом сезону може пересуватись з грунтовою вологою та уражувати інші рослини на відстані до 1-2 м.

Логнідорус видовжений (Longidorus elongatus) та Кинжальні нематоди (Xiphinema spp.) типові мігруючі екзопатаразити, які спричиняють точкові пошкодження коренів. Уражують широкий спектр ягідних культур, включаючи суницю, малину, лохину.

Лонгідорус та кинжальні нематоди – одні з найбільших по розмірах (від 1-2 до 5 мм довжиною), в основному перебувають у глибоких шарах грунту 30-40 см, де більш стабільна вологість та мають більш потужний голкоподібний орган – стилет.

Пряма шкодочинність цих видів залежить від розміру їх популяції. Враховуючи їх здатність до пересування у грунті на значні відстані, вони є одними з найбільш ймовірних векторів вірусів, які уражують ягідні культури. Окрім того, при великій чисельності, вільноживучі мігруючі нематоди спричиняють значні механічні пошкодження кореневої системи, які стають «воротами» для цілого ряду грибкових та бактеріальних патогенів – фузаріозу, вертицильозу, бактеріального раку, тощо.

Виявлення та ідентифікація.

Симптоматика ураження ягідних культур фітопатогенними нематодами може бути досить різною. Це затримка у рості, деформоване листя, вкорочені черешки та вуса з потовщеннями (у випадку суничної нематоди), нарости та потовщенні кореневої системи (галові нематоди), ледве помітні, видовжені некротичні плями на тонкому корінні (пратиленх проникаючий), тощо.

Інколи помітні симптоми практично відсутні, рослини повільніше розвиваються, передчасно жовтіють, мають нехарактерно дрібне листя та плоди. Саме такі ознаки виробники найчастіше плутають з дефіцитом елементів живлення і намагаються вирішити підвищеними нормами внесення дорогих добрив. В деяких випадках це допомагає, але лише частково: отримавши додаткове живлення, стан рослин дещо покращується, проте це, в свою чергу, призводить до зростання популяції непомітного шкідника і проблема невдовзі повертається…

Характерною ознакою заселення плантації нематодами є «плями» проблемних рослин округлої чи видовженої форми (з часом, при розселенні шкідника, вони повільно розростаються і зливаються в більші).

Можна спробувати виявити деякі види нематоди самостійно (при замочуванні подрібнених рослин, напр. черешків суниці, ендопатогенні нематоди переходять у воду, де вони добре помітні під мікроскопом). Але, враховуючи величезну кількість видів нематод, переважна більшість яких є нешкодочинними для рослин, ідентифікувати проблемних буде досить важко.

Однією з типових ознак фітопатогенності є стилет – голкоподібне утворення, яке добре помітно навіть у «схованому» вигляді, у напівпрозорому тілі шкідника і яким нематода пробиває поверхню кореня. Окрім того, фітопатогенні нематоди більш повільні (в порівнянні з нематодами-хижаками, яким, щоб вижити, потрібно наздогнати жертву)))

Для відбору зразку на перевірку необхідно враховувати особливості тієї чи іншої нематоди, для прикладу:

Aphelenchoides spp. – листки, бруньки, верхня частина ріжка (для суниці садової);

Ditylenchus spp. – черешки листків та частини пагонів;

Paratylenchus spp., Meloidogyne hapla – частини кореневої системи (зокрема дрібне, обростаюче коріння);

Longidorus spp., Xiphinema spp. – ризосфера (частини коренів та грунту з глибини щонайменше 25-30 см).

Найкраще відвезти свіжий відібраний зразок у лабораторію (це може бути приватна спеціалізована лабораторія чи, для прикладу, регіональна фітосанітарна лабораторія мережі Держспоживслужби).

Найбільш ефективним методом очищення ґрунту від нематод вважається фумігація метилдітіокарбаматом натрію чи калію (metam sodium / metam potassium) чи внесенням гранульованого фуміганту Базамід (Basamid). Проте ці препарати комерційно не доступні в Україні (постачальників контрабандного Базаміду можна легко знайти в Інтернеті, проте вартість гектарної норми препарату складатиме близько 200.000 грн).

При поступовому обмеженні використання фумігантів виробники в ЄС успішно використовують ціанамід кальцію (азотне добриво, що пропонується під торговельною маркою Perlka). При взаємодії з вологою ґрунту, розкладаючись, це добриво знищує насіння та проростки бур’янів, збудників хвороб та ґрунтових шкідників. В Україні добриво Perlka зареєстровано, проте, на момент підготовки даної статті, на жаль, комерційно не доступне.

Рекомендації розсадникам:

1. При вирощуванні саджанців з відкритою кореневою системою дотримуйтесь сівозміни, між висаджуванням маточників суниці чи малини необхідно щонайменше 3-4 сезони висівати зернові та ріпак;

2. За один сезон до висаджування маточника обов’язково перевірте ділянку на відсутність нематод видів Paratylenchus, Meloidogyne, Longidorus та Xiphinema;

3. Control, Evergreen, повний сезон, з травня до кінця вересня) або сидеральної культури ріпаку (приорювання зеленої маси ріпаку можна поєднати з соляризацією – застелянням поля суцільною тонкою плівкою для отримання ефекту «пропарювання» грунту). Наприкінці сезону відберіть проби грунту повторно щоб запевнитись у ефективності проведений заходів боротьби;

4. Використовуйте як маточний матеріал лише саджанці категорії «Базові» з надійного розсадника;

5. При вирощуванні саджанців у горщиках (контейнерах) – в жодному разі не домішуйте до субстрату грунт з поля. Також часто нематода потрапляє в горщики разом з торфом від сумнівних постачальників (професійні постачальники не заготовляють торф на полях, що використовувались для вирощування сільськогосподарських культур).

6. При підозрі на присутність нематоди: відставання рослин в рості, деформовані органи (черешки, листя, вуса), нарости та потовщення на кореневій системі, великий відсоток відбраковки нетоварних рослин, тощо – відібрати зразки рослин та субстрату на лабораторний аналіз.

Рекомендації виробникам:

1. Не ігноруйте рекомендаціями щодо належної підготовки ділянки. Обов’язково проаналізуйте історію поля за 3-4 останні сезони. Якщо на ділянці вирощувались культури, на яких паразитують такі ж види нематод (суниця, інші плодово-ягідні, цибуля, картопля, тощо) – обов’язково відберіть зразки грунту на перевірку. При виявленні заселення нематодами – найкраща стратегія це знайти іншу ділянку або ж відкласти посадку на 1-2 роки (необхідних для вирощування сидератів та очистки грунту від шкідника).

2. В жодному випадку не використовуйте для закладання нової плантації старий сад чи ягідник. З великою ймовірністю на таких ділянках надзвичайно висока популяція пратиленха. Якщо це дійсно так – отримати нормальну продуктивність буде неможливим, а довговічність новоствореної плантації під сумнівом…

3. Лише якісний, сертифікований садивний матеріал від надійного постачальника.

 ft-ua-

capture-300x118

На фото: Імпортовані саджанці лохини з іноземного розсадника (у виробника з’явилися підозри через те, що дворічні рослини виглядали кволими і, за цей час, так і не змогли сформувати кореневої системи щоб заповнити дволітровий горщик. Висновок вітчизняної лабораторії, на жаль, ці підозри лише підтвердив…)

Босий О.В., © 2022

Використання будь-яких матеріалів, з даної публікації дозволяється у разі зазначення джерела (ТОВ Фрутек) та автора публікації, для Інтернет-видань — гіперпосилання на безпосередню адресу головної сторінки (www.ft.ua). Посилання (гіперпосилання) обов’язково повинно бути у першому абзаці та у ідентичному з основним текстом розмірі. Посилання (гіперпосилання) є обов’язковим, незалежно від повного чи часткового використання матеріалів Сайту.

Суниця садова

Малина

Ожина

Чорниця садова (лохина)

Смородина

Агрус

Жимолость

Журавлина

Кісточкові (черешня, вишня, слива)

Червень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

Консоль налагодження Joomla!

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних