Вибір високоякісного посадкового матеріалу є однією з найважливіших умов створення довговічного і високопродуктивного насадження малини. Багато виробничих проблем, що можуть виникнути у майбутньому безпосередньо пов’язані з використанням саджанців, що були вирощені з порушенням технології та містили збудників хвороб та шкідників.
Особливо це стосується вірусних захворювань, які здатні досить швидко поширитись по всьому насадженню (з обробітком грунту чи комахами переносниками) та значно знизити його потенціал урожайності. Єдиний метод боротьби з такими захворюваннями це видалення рослин, що мають будь-які ознаки присутності вірусу - проте ідентифікація та знищення усіх заражених рослин практично не можлива. Так, як малина може уражуватись значною кількістю вірусів, гарантувати безвірусність рослин може лише метод індекс-тестування вихідного матеріалу з подальшим його розмноженням за технологіями, що унеможливлюють повторне зараження.
Саме тому посадковий матеріал варто закупляти лише у розсадниках, що використовують сучасні технології розмноження та проводять лабораторне обстеження рослин на наявність патогенів. У виробництві використовується декілька типів посадкового матеріалу малини.
Зелені паростки.
Заготовлюються ранньою весною, коли їх висота становить 10-15 см.
Так, як рослини знаходяться у вегетуючому стані, потрібно уникати пошкодження кореневої системи і заготовляти рослини з достатньою кількістю грунту. Це ускладнює транспортування саджанців на великі відстані та унеможливлює імпорт матеріалу (де, за вимогою карантинної служби, вимагається миття кореневої системи рослин). До того ж термін зберігання таких саджанців лімітований – навіть за умови регулярного зволоження їх потрібно висадити впродовж 1-2 дні після викопування. Зелені паростки висаджуються на ту ж глибину, на якій вони росли в маточнику. Для зменшення транспірації листя бажано видалити нижні листки залишаючи лише декілька молодих біля верхівки пагона. При пошкоджені наземної частини під час чи після пересаджування з кореневої системи відростають нові пагони.
Однак такий посадковий матеріал вимагає ретельного догляду після посадки – для відновлення кореневої системи та успішної адаптації рослини необхідна достатня кількості вологи і повна відсутність конкуренції з боку бур’янів.
Однорічні саджанці (здерев’янілі паростки).
Це найбільш поширений тип посадкового матеріалу малини.
Заготовляються восени, коли рослини припинили вегетацію, та можуть бути використані для осінньої або весняної посадки. Посадковий матеріал для весняної посадки рекомендується замовляти заздалегідь у спеціалізованих розсадниках з доставкою перед висаджуванням. Саджанці, що були придбані восени можна зберігати 12-15 тижнів без втрати якості в перфорованих поліетиленових мішках при температурі -1оС. Рослини, що зберігалися у холодильнику висаджують ранньою весною. В цей час в грунті зазвичай є достатня кількість вологи і, до того ж рослини не мають вегетативної маси - тому полив необхідний лише при посадці та у випадку посухи.
Такі саджанці при посадці бажано розміщувати на декілька сантиметрів глибше, ніж вони росли у маточнику. Потрібно звертати увагу на розмір кореневої системи таких саджанців. Оптимальним вважається саджанець з частиною кореневища, що нагадує перевернуту літеру Т чи Г. Великий корінь є прийнятним, а рослини без коренів чи з невеликими коренями і без частини материнського кореневища можуть не прижитися.
Якщо через погану погоду не вдається відразу висадити придбані саджанці, їх можна тимчасово зберігати в темному прохолодному місці при температурі 0 - +4оС укривши кореневу систему вологою мішковиною. Рослини також можна прикопати у затінку розмістивши одним шаром у канавці достатньої глибини та присапавши коріння вологим грунтом. Грунт потрібно ущільнити та періодично зволожувати. Підготовлені таким чином рослини можна безпечно зберігати на протязі 1-2 тижнів.
Дворічні саджанці.
Отримуються шляхом пересаджування однорічних паростків ремонтантних сортів малини та дорощення їх на протязі ще одного сезону.
Використовуються як для осіннього, так і для весняного висаджування.
Такі саджанці мають добре розвинуту кореневу систему і потенціал для формування декількох сильних пагонів та лімітованого плодоношення навіть у перший рік вегетації. Дворічні саджанці дорожчі за зелені паростки та однорічні саджанці, і тому їх використання для створення молодого насадження не завжди є доцільним з економічної точки зору. Проте такі саджанці добре підходять для використання в технологіях захищеного грунту для отримання позасезонної продукції.
Вкорінені верхівки.
Чорноплідні сорти малини та ожина зазвичай розмножується шляхом вкорінення верхівки.
Для цього в серпні верхівка однорічного пагона прикопується на глибину 5-8 см. До закінчення вегетації формується достатня коренева система і саджанці відрізаються від материнської рослини залишаючи 10-15 см старого пагона. В такому вигляді їх закладають на зберігання для подальшої висадки на весні чи пересаджують восени. Після висаджування частину старого пагона відрізають і виносять з поля з фітосанітарною метою.
Кореневища.
Частини кореневища використовують для подальшого вирощування саджанців та, деколи - для створення насадження малини на плодоношення. Для цього відбирають кореневища діаметром 2-5 мм, які заготовляють у маточнику та відразу ж висаджують на поле чи маточник у добре підготовлений грунт на глибину 5-6 см., або закладають на зберігання у холодильник для подальшої весняної висадки.
Горщечкова розсада.
Горщечкова (касетна) розсада вирощується вкоріненням зелених живців в умовах штучного туману або отримується шляхом клонування (технології in vitro). Такі рослини мають добре розвинуту кореневу систему, яка знаходиться у торфосуміші та практично не пошкоджується при пересаджуванні. При висаджуванні горщечкової розсади можна використовувати овочеві розсадосадильні машини.
Як правило для вирощування горщечкової розсади використовують оздоровлені саджанці, отримані in vitro чи з маточного матеріалу, що пройшов індекс тестування на відсутність вірусів. Далі рослини вирощують в контрольованих умовах, що, при дотримані відповідних технологій, дозволяє отримання посадкового матеріалу вільного від вірусних захворювань та збудників хвороб кореневої системи.
Деколи для розширення існуючих плантацій до замерзання грунту заготовляють кореневища малини, які в лютому-березні ділять на окремі шматочки з живою брунькою і висаджують в касети. Таким шляхом до кінця травня можна отримати рослини, готові до висаджування в поле.
Рослини в горщечках знаходяться у стані активного росту та мають висоту 5-10 см. Саме тому не варто висаджувати розсаду у відкритий грунт допоки існує ризик весняних заморозків. Саджанці зазвичай поставляються загартованими, але якщо у розсаднику рослини не пройшли загартовування – після доставки їх тримають 2-3 дні у затінку, а потім на протязі тижня поступово переносять на сонце в достатній мірі зволожуючи.
Горщечкова розсада має ряд суттєвих переваг, що виправдовують підвищені витрати на її придбання:
добре приживання, що дозволяє висаджувати рослини на кінцеву густоту;
можливість створення насаджень на протязі всього періоду вегетації – від часу, коли минули загрози весняних заморозків і найпізніший термін – за один місяць до настання осінніх заморозків;
можливість тимчасового зберігання горщечкової розсади до висаджування без значних втрат.
Для створення насаджень малини може використовуватись будь-який з описаних вище типів посадкового матеріалу. Вибір того чи іншого варіанту завжди залежить від бюджету на посадковий матеріал та наявності саджанців. Але для створення багаторічних насаджень прийнятна якість саджанців є стратегічно важливим чинником успішності проекту та окупності інвестицій загалом. Саме тому варто вибирати надійного постачальника з підтвердженою позитивною репутацією, що зможе гарантувати однорідний здоровий посадковий матеріал і сортову відповідність посадкового матеріалу.
АВТОРИ:
Босий Олег Володимирович
Дмитраш Ніна Іванівна
Чепернатий Євгеній Володимирович
Поперечна Олена В'ячеславівна
- Биологические особенности культуры
- Характеристика сортов земляники
- Выбор участка и анализ почвы
- Расчет мелиорантов и удобрений
- Подготовка почвы и высадки рассады
- Уход за плантацией в течение сезона
- Защита от вредителей и болезней
READMORE- Биологические особенности культуры
- Характеристика сортов малины
- Выбор места и подготовка почвы
- Особенности технологий выращивания
- Интегрированная система защиты
- Требования к качеству продукции
- Экономическая эффективность выращивания
READMORE- Морфологические и биологические особенности культуры
- Технология выращивание ежевики
- Защита от вредителей и болезней
READMORE- Биологические особенности культуры
- Посадочный материал голубики
- Характеристика сортов голубики
READMORE
- Биологические особенности культуры
- Выбор участка и подготовка почвы
- Защита от весенних заморозков
Черная смородина:
- Особенности черной смородины
- Формирование куста и обрезка
Красная и белая смородина:
- Особенности красной и белой смородины
- Обрезка и формирование куста
- Сорта красной и белой смородины
Золотистая смородина:
- Особенности золотистой смородины
READMORE- Биологические особенности крыжовника
- Неинфекционные расстройства крыжовника
- Возделывание и уход за крыжовником
- Вредители и болезни крыжовника
READMORE